Проте, як зазначається в документі, в короткостроковій і середньостроковій перспективі буде необхідно виробництво «синього» водню (low-carbon hydrogen), який є продуктом переробки звичних викопних енергоносіїв - газу, нафти та вугілля. Треба відзначити, що такий же підхід діє в уже прийнятої Водневої стратегії Німеччини.
Згідно загальноєвропейської стратегії, в період 2020-2024 рр. ЄС необхідно буде ввести в дію електролізери загальною потужністю 6 ГВт, для виробництва 1 млн тонн зеленого водню щорічно. До 2030 року буде потрібно вже 40 ГВт електролізерів, при цьому щороку вироблятиметься до 10 млн тонн екологічно чистого палива.
Крім того, передбачається, що до 2030 року електролізери загальною потужністю 40 ГВт будуть виробляти водень і в сусідніх з Євросоюзом країнах (зокрема, в Україні) - в основному, для подальшого експорту газу в ЄС.
Щоб підтримати галузь відновлюваного водню в Європі, створений Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance), мета якого - «формування потоку інвестицій для нарощування виробництва».
Як зазначається в «Водневої стратегії для кліматично-нейтральної Європи», сукупні інвестиції в поновлюваний водень в ЄС можуть скласти до 2050 року 470 млрд євро. А в низьковуглецевої водень, вироблений на основі викопного палива - до 18 млрд євро.
Подорожчання пального на українських АЗС передусім пов’язане зі зростанням вартості імпортного ресурсу на світових ринках. Про це «Главкому» розповів експерт ринку нафти і нафтопродуктів, директор Науково-технічного центру «Псіхєя» Сергій Сапєгін, пере...
Європейський Союз засумнівався в частині розрахунків України щодо додаткової потреби у фінансуванні. Про це повідомляє Bloomberg, передають Патріоти України. Київ поінформував союзників про дефіцит бюджету приблизно на €26 млрд і закликав ЄС пришвидшит...
