Українцям варто готуватися до складної ситуації з електропостачанням узимку. Попри ремонти та підготовку до опалювального сезону, російські атаки на енергетичну інфраструктуру залишаються головним ризиком для стабільної роботи системи. Водночас український бізнес дедалі активніше інвестує у власну генерацію та накопичувачі електроенергії. Про це розповів генеральний директор Yasno Сергій Коваленко в коментарі Новини.LIVE, передають Патріоти України.
Підготовка до опалювального сезону триває, однак гарантувати безперебійне електропостачання неможливо. Енергетики відновлюють пошкоджене обладнання та посилюють захист об’єктів, але нові ракетні й дронові атаки можуть знову спричиняти перебої.
За словами Коваленка, реальна готовність енергосистеми залежить не лише від проведених ремонтів, а й від того, чи вдасться захистити інфраструктуру від наступних ударів.
«Я завжди кажу, що треба готуватися до поганого сценарію, а там вже як буде, бо ворог нікуди не дівся, він продовжує стріляти», — наголосив керівник Yasno.
Отже, українцям варто враховувати ризик відключень і заздалегідь подбати про резервні джерела живлення, якщо вони потрібні для роботи чи повсякденного життя.
Через перебої з електропостачанням підприємства дедалі частіше інвестують не лише в сонячні електростанції, а й у системи накопичення енергії.
Сонячні панелі дають змогу зменшити споживання електроенергії з мережі вдень. Проте вночі вони не виробляють струму, а денна генерація може не збігатися з графіком споживання підприємства. Акумуляторні батареї допомагають зберігати надлишок електроенергії та використовувати його тоді, коли він потрібен.
Є й економічний аргумент. Ціна електроенергії для бізнесу змінюється протягом доби, тому накопичення енергії в дешевші години та її використання в дорожчі періоди може зменшувати витрати.
Для управління генерацією та батареями Yasno використовує систему енергоменеджменту, пов’язану з ринком електроенергії на добу наперед.
Вона враховує ринкові ціни, споживання підприємства, обсяги власної генерації та стан акумуляторів. На основі цих даних система визначає режим роботи обладнання, який має допомогти оптимізувати витрати.
За оцінкою Сергія Коваленка, середній термін окупності таких проєктів становить 2,5–2,7 року. Він пов’язує це, зокрема, з високою вартістю електроенергії та значними коливаннями цін.
Водночас фактичний строк окупності залежить від вартості обладнання, особливостей споживання, тарифів і режиму роботи конкретного підприємства.
За словами Коваленка, у 2026 році Yasno отримала більше замовлень на акумуляторні батареї, ніж на сонячні електростанції.
Це свідчить про зміну підходу підприємств до енергозабезпечення. Якщо раніше компанії часто встановлювали сонячні панелі переважно для економії, то тепер дедалі більше уваги приділяють можливості зберігати електроенергію та використовувати її за потреби.
До повномасштабного вторгнення розвиток власної генерації та систем накопичення енергії розглядали як поступовий процес на найближчі 5–15 років. Через обстріли й дефіцит електроенергії він значно прискорився.
Не всі компанії можуть одразу придбати сонячні панелі й батареї. Частина підприємств не має достатньо обігових коштів, не хоче брати кредити або стикається з відмовами банків у фінансуванні.
Для таких випадків Yasno пропонує модель, за якої компанія інвестує у встановлення обладнання на об’єкті клієнта. Підприємство користується системою на умовах лізингових, ЕСКО- або PPA-контрактів.
За словами Коваленка, такі угоди передбачають співпрацю на строк від трьох до семи років, після чого обладнання переходить у власність підприємства відповідно до умов договору.
«Ми залучили до 100 мільйонів євро, хочемо інвестувати це в реальні бізнеси для їхньої енергоефективності, енергонезалежності», — повідомив керівник Yasno.
Таким чином, компанії отримують можливість розвивати власне енергозабезпечення без необхідності одразу оплачувати повну вартість обладнання.
Заяви керівника Yasno не означають, що масштабні відключення неминучі. Однак російські атаки залишаються фактором, який може суттєво впливати на ситуацію в енергосистемі протягом зими.
Для бізнесу власна генерація та акумуляторні батареї стають інструментами зниження залежності від мережі. Для населення актуальними залишаються підготовка до можливих перебоїв, заряджені пристрої та доступні засоби резервного живлення.
Конкретний сценарій проходження зими залежатиме від масштабів пошкоджень, темпів відновлення інфраструктури та подальших атак на енергетичні об’єкти
Протягом 19–25 жовтня, попри ризики для гривні, різких коливань курсу не буде. Курс долара на міжбанку, ймовірно, коливатиметься в межах 44,85–45,25 грн, а євро — 50–51 грн. Про це заявив банкір Тарас Лєсовий у коментарі «Главреду», передають Патріоти ...
Українцям варто готуватися до складної ситуації з електропостачанням узимку. Попри ремонти та підготовку до опалювального сезону, російські атаки на енергетичну інфраструктуру залишаються головним ризиком для стабільної роботи системи. Водночас українс...
