Ситуація дуже складна: Ціну на електроенергію для населення доведеться значно підвищити, - експерт

Щоб покращити стан вітчизняної енергетики, доведеться піднімати ціни для населення. У нас промисловий комплекс платить більше, ніж громадяни, хоча купує енергію оптом. Так не повинно бути. Про це в інтерв'ю розповіла член Експертної Ради при Мінекоенерго України Ольга Кошарна, повідомляють Патріоти України.

- Ситуація справді дуже складна. Проблем багато, і їх необхідно терміново вирішувати, оскільки вони накопичувалися роками. Відповідальність несуть усі гілки влади. Законодавча, наприклад, зусиллями лобістів "зелених" інвесторів прив'язала ціну на відновлювану енергію до іноземної валюти. У законі "Про ринок електроенергії" вони домоглися виключення норми їх про відповідальність за небаланс (різниця між прогнозним і фактичним споживанням. – Gazeta.ua). Виконавча влада – а саме Міненерго, яке фактично не виконувало основного свого завдання – формування та реалізації енергетичної політики – також відповідальне за наявні сьогодні проблеми.

Унаслідок відсутності системності та своєчасного реагування на проблеми в електроенергетиці існують великі борги перед генерувальними підприємствами. Державне підприємство "Енергоринок", яке вже ліквідовано, досі не заплатило "Енергоатому" 12 мільярдів гривень.

Друге - перехресне субсидіювання. У нас ціна на електроенергію для промисловості вища, ніж для населення. Таку практику треба ліквідувати. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підрахувала, що цього року на перехресне субсидіювання потрібно 50 мільярдів гривень. При цьому весь ринок електроенергії в країні складає 223 мільярди.

Щоб і далі штучно стримувати ціни для населення, "Енергоатому" не дозволяють вийти на ринок двосторонніх договорів. Він не може продавати електроенергію напряму підприємствам-споживачам. 85 відсотків електроенергії змушений продавати Гарантованому державному покупцю за визначеною ціною 56,7 копійок за 1 Квт-год. Той уже перепродаватиме її за вищою ціною споживачам. Лише 15 відсотків виробленого "Енергоатом" має право продавати безпосередньо. Тобто ці 85% електроенергії йдуть на компенсацію різниці між ринковою ціною на електроенергію та тарифами для населення.

НКРЕКП теж не працює так, як задумувалось. Державне регулювання природних монополій увів Сергій Вітте в Російської імперії на початку ХХ сторіччя. Керував залізничними дорогами. За його переконаннями, регулятор має дотримуватися балансу між інтересами держави, бізнесу та споживачів – тобто населенням і промисловими підприємствами. У нас Національна комісія, на жаль, завжди була на боці бізнесу.

- Вертикаль керування енергетичними підприємствами повністю зруйновано. Укренерго, оператор системи передач, ключова організація, відповідальна за стале функціонування Об'єднаної енергосистеми України, пішло під Міністерство фінансів. За законом, компанія має планувати розвиток енергосистеми. Утворили ринок електроенергії, та виявилося, що до нього не готове програмне забезпечення в Укренерго. Ринок допоміжних послуг Укренерго теж не зміг зробити до 1 липня 2019-го, адже не підготували вчасно документів (Укренерго купує допоміжні послуги для забезпечення сталої та надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України та забезпечення якості електроенергії. – Gazeta.ua). У результаті цей ринок щойно запрацював, але деякі генерувальні компанії втратили через його тривалу відсутність гроші. Насамперед страждала компанія Укргідроенерго. Тримають свої потужності в резервах і на піках балансують енергосистему. А грошей за це не отримували.

Також Укренерго має кредити від Європейського банку. Проте не займалося будівництвом необхідної інфраструктури. Через це в нас блоки на Західній Україні після побудови 2004 року - Рівненський та Хмельницький - працювали по черзі, бо не було необхідних ліній електропередач для зняття потужності.

Міненерго затвердило новий Прогнозний енергетичний баланс України на 2020 рік. Передбачає загальне зменшення споживання на 9,5 % до 138 млрд кВт\год. Затверджений 4 листопада 2019-го передбачав, що в протягом року буде спожито 153 млрд кВ\год. Правильне рішення?

- Переглянути баланс – так. Промислове виробництво в Україні падало ще з минулого року. Криза та коронавірус погіршили справи. Споживання електроенергії упало на 11 відсотків. Сьогоднішній енергетичний баланс відповідає тому тепер сьогоднішньому станові. Та підкреслю – він прогнозний, тобто при зміні ситуації на кращу з т.з. збільшення споживання електроенергії, він буде переглянутий.

Не поділяю обурення деяких політиків та "експертів" про те, що це робиться на користь Ахметова та ДТЕКу. Ще до вибухового приросту потужностей на відновлювальних джерелах енергії (ВДЕ) було відомо про негнучкість Об'єднаної енергосистеми України (ОЕСУ), майже двічі від необхідних, був дефіцит маневрових потужностей. Швидкий приріст потужностей ВДЕ у 2019 році й призвів до необхідності зменшувати базове виробництво атомної електроенергії, збільшення виробництво ТЕС на вугіллі, які підключаються на добових піках споживання.Укргідроенерго заявили, що виробляємо на 40 відсотків менше енергії, ніж минулоріч. Це пов'язано з тим, що сильно обміліли водойми через безсніжну зиму. Тому їх ресурсів не достатньо для збалансування системи.

За новим розрахунком найбільше урізали атомній енергетиці. Проте скоротили усім генеруючим компаніям, за виключенням ВДЕ.

Додатковий негатив у тому, що кожен новий міністр починає з чистого аркушу. В 2017 році з боями затвердили Енергетичну стратегію України до 2035 року. Вона була оптимальна й реальна. Показувала тренди розвитку вітчизняної енергетичної сфери та мала коректуватися раз на 5 років. Коли міністром енергетики став Олексій Оржель, вирішив усе змінити. За його уявленням у майбутньому відновлювальні джерела мають давати 75 відсотків енергії, "атомка" - тільки 25. У наших реаліях це неможливо. Недостатньо просто скопіювати європейський документ концепції зеленого переходу. Експерти неодноразово наголошували на нереалістичності цієї ідеї. Треба бути реалістами та відштовхуватися від існуючого енергетичного потенціалу України та рахувати, скільки грошей треба для "ідеального" зеленого енергетичного переходу, чого зроблено не було.

- Зміна балансу - вдале рішення. У 2017 році, коли була блокада Донбасу та не постачали вугілля на теплові станції, "Енергоатом" та Укргідроенерго працювали мов скажені. Перший виробляв до 68 відсотків електроенергії. Зараз все змінилося, так багато не потрібно.

Другий крок - треба ліквідувати перехресне субсидіювання. Скласти графік поступового збільшення ціни на електроенергію для населення. Зараз громадяни в середньому платять 1,07 гривень за кіловат-годину без податку на додану вартість. Національна Комісія регулювання енергетики та комунальних послуг заявила: варто встановити ціну 1,40 гривень без ПДВ. Тоді впаде вартість для промисловості. Якщо не зробити цього, підприємствам доведеться платити ще більше за електроенергію. Через це буде зростати вартість їхніх товарів та послуг для населення. У нас промисловість платить 2,30 гривень за кіловат на годину. В усьому світі ціна для побутових споживачів більша, адже підприємства купують енергію оптом.

У 2015-му був проект "Енергоміст". Його варто реанімувати. У Польщі 80 відсотків усієї електроенергії дають теплові станції на вугіллі. Вони старі та скоро припинять свою роботу. У 2025-му їм не вистачатиме 5 гігават. Планували закуповувати недостатню енергію з другого блоку Хмельницької АЕС.

- Причина – місцеві вибори. Через популізм наші політики не бажають бачити об'єктивних речей. Але нічого не станеться з населенням, якщо ціну підвищать, на мою думку. За останніми даними, середня сім`я сьогодні cплачує послуги мобільного зв'язку у двічі-тричі більше, ніж за електроенергію. Якщо виходити з середнього домогосподарства, то у місяць десь 200 кВт-год споживання. До того ж для вразливих верств населення треба передбачити грошову компенсацію, як це є сьогодні для газу. Це необхідно зробити, в іншому випадку, борги на ринку будуть приростати як сніжних ком. Зараз ГП Гарантований покупець заборгував "Енергоатому" майже 5 мільярдів гривень з початку року. Цей борг зростатиме.

Треба також вирішити питання з "зеленою" енергією. Вона складає 8 відсотків виробництва електроенергії на сьогодні, але грошей з ринку забирає 26%! Більшість (дві третини всіх ВДЕ)– сонячні батареї. Вони нестабільно генерують електроенергію, адже не працюють вночі, та залежать від погоди. Тому треба змушувати їх будувати резервні потужності з використанням природного газу або акумулюючи потужності.

- Є фінансовий план за минулий рік для "Енергоатому". За ним він мав у середньому продавати енергію за 90 копійок за кіловат-годину. Мовляв, 15 відсотків виробленого, що можна продавати споживачам за ринковими цінами на таких сегментах ринку, як ринок на добу наперед та внутрішньодобовий ринок, мав би компенсувати ціну у 56,7 копійок обсягом 85% від виробленої електроенергії, що компанія зобов'язана продавати Гарантованому покупцю. У середньому мало б вийти 90 копійок за кіловат-годину. Так не вийшло. Зараз у середньому "Енергоатом" продає за 71 копійку. Цього не вистачить, щоб добувати потужності Ташлицької ГАЕС, яка так необхідна нашій об'єднаній енергосистемі, розвивати інфраструктуру на майданчиках АЕС. Про нові проекти тим паче не може бути мови. Якби "Енергоатом" розпоряджався сам своїми грошима, могли б звести газотурбінні потужності, сонячні станції. Проект сонячної електростанції вже схвалений для Запорізької атомної станції, але немає ресурсів для реалізації. Зараз за перший квартал 2020 року збиток "Енергоатому" складає 1,6 мільярдів гривень. Якщо уряд нічого не зробить, буде колапс енергетичного ринку. Треба поступово ліквідовувати перехресне субсидіювання та зменшити спеціальні обов'язки "Енергоатом" хоча би до 60 %, щоб компанія могла напряму продавати енергію споживачам на ринку двосторонніх договорів.

- НКРЕКП намагалась змінити пільговий "зелений тариф" у 2015-2016 рр., але завадили позови до судів з боку власників ВДЕ. Ця норма прописана в законі, її треба поміняти. Їх кіловат-година зараз коштує 16 центів (4 грн. - ред.), а окупність 4-5 років. Такий термін окупності рекордно короткий. В інших країнах 10-15 років. "Зелені" не мають жодних зобов'язань. Вони не повинні навіть купувати послуги для прогнозування погоди. Є система RODOS. Працює на атомних станціях України, щоб у разі якоїсь аварії, не приведи Боже, точно розрахувати поширення радіації в залежності від напряму вітру, вологості та температури. Можна покупати прогнози у європейських компаній. "Зелені" мають високі ціни за їхню енергію і не потребують ніякого палива. До того ж, купуючи сонячні панелі в Китаї підтримують його економіку та сприяють створенню саме там робочих місць.

В "Енергоатомі" працює 34 тисяч людей. Є мономіста-супутники, які майже повністю залежать від станцій. За рахунок політики імпортозаміщення "Енергоатом" ще й фінансує дотичні галузі, закуповуючи товари та послуги у українських, переважно, підприємств. Наприклад, енергетичне машинобудування, приладобудування, кабельну промисловість, інжінірінгові послуги, послуги по науковому супроводженню безпечної експлуатації. За оцінками ГО "Українське ядерне товариство", ядерна енергетика забезпечує сумарно близько 130 тис. робочих місць, а у випадку нового будівництва енергоблоків – до 500 тис. Це не тільки хребет електроенергетики, а й важлива складова економіки. Від його фінансового добробуту залежить велика кількість підприємств, що постачають "Енергоатому" свої товари і послуги, розвиток науки, підготовка висококваліфікованих кадрів із молоді. Це комерційне підприємство, має приносити дохід.

Які ще ризики чекають на українську енергетичну сферу?

- Боюсь, із сьогоднішнім керівництвом НАЕК "Енергоатом" знову повернемося на проросійський вектор. Проект диверсифікації постачань палива для атомних станції почав особливо активно реалізовуватися з 2014 року. До цього його призупинили у 2012 р. проросійські лобісти. Раніше ядерне паливо закуповували тільки в РФ. Зараз наблизилися до розумної конкуренції. Не тільки Україна має реактори радянського типу. Ще Угорщина, Чехія, Болгарія. Європейська комісія у документі "Енергетична безпека Евросоюзу" від 2014 року пропонує таким державам диверсифікувати поставки ядерного палива, щоб не було залежності від Росії, та зміцнити енергетичну безпеку Європи. Україна пройшла весь цей важкий шлях. Раніше РФ отримувала від нас 600 мільйонів доларів щорічно за свіже паливо та ще 200 мільйонів за вивіз відпрацьованого палива для переробки та тривалого зберігання. Росіяни зацікавлені повернутися на наш ядерний ринок.

Через дії наших чиновників може загальмуватися будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, почате ще у 2015-му. Мав працювати вже цьорогіч. Додатковою проблемою є ще й фінансовий стан "Енергоатому". Через борги перед ним і ціни буде дуже важко закуповувати паливо від американської компанії Westinghouse. Але Компанія наперед платить податки. За планом за чотири місяці поточного року мали сплатити 4,6 мільярда гривень. Віддали 5,3 мільярди. При цьому підприємство не має грошей, щоб видати зарплату робітникам, бере кредити в комерційних банках з високими процентами.

"Енергоатом" має виконувати програму підвищення безпеки АЕС. Для цього ще й взяв кредит на 600 мільйонів євро під низький відсоток від Європейського банку реконструкції та розвитку та Євроатому. Ці гроші зараз використовують для продовження терміну експлуатації енергоблоків, купують устаткування в українських постачальників. Наприклад, системи керування безпеки реакторів виробляють у Кропивницькому на НПО "Радій" та на підприємстві "Імпульс" у Сєверодонецьку. Локалізація закупок у вітчизняних підприємств "Енергоатому" складає 80 відсотків. Решту купуємо у європейських чи американських постачальників. Нічого не імпортуємо з РФ з 2014 року, крім ядерного палива. Є ризик, що це може змінитися через позицію влади. Очільник Офісу президента Єрмак, який веде перемовини з російським представником Д.Козаком у рамках Мінських домовленостей, та проявляє дивовижну поступливість росіянам у військових питаннях, мав бесіду з виконуючим обов'язки президента "Енергоатому" Петром Котіним перед його призначенням. Можемо тільки здогадуватись, про що говорили.

- Важливо, щоб відновилася економіка та, відповідно зросло споживання енергії. У нашій країні енергетична бідність. Мало споживаємо на душу населення. Це один із показників рівня розвитку країни. Чим більше населення споживає енергії, тим комфортніше його життя. Мова про побутову техніку, автомобілі, підігрів підлоги, стін.

Наша економіка має відновитися, а державні компанії отримати доступ до вільного конкурентного ринку електроенергії. Тоді можна розвивати атомну енергетику. Мали задумки будувати малі та середні модульні реактори. Це - світовий тренд. "Енергоатом" уклав меморандум з американською компанією Holtec Internation, яка вироблятиме такі реактори. Вони запропонували Україні стати хабом, на якому можна було б їх створювати. Це - майбутнє атомної енергетики. Модульні ректори зручні тим, що мають потужність не 1000 мегават, як у нас зараз, а меншу. Можна встановити 10 ректорів по 100 МВт. Вони є більш маневреними.

- Україна добре виконує Угоду в частині енергетики, особливо в питаннях ядерної та радіаційної безпеки при використанні ядерної енергії в мирних цілях. Не треба нічого переглядати. Ми просто повинні стати частиною об'єднаної європейської енергосистеми. Тоді могли б купувати електроенергію на піках у європейських країн. Наприклад, Німеччина та Франція обмінюються енергією, якщо хтось виробляє її з надлишком. Більшість директив ЄС по ядерній енергетиці і до цього були у нашому законодавстві. Наприклад, щодо перевезення радіоактивних відходів, ядерної та радіаційної безпеки на всіх етапах життєвого циклу ядерних установок та виконувалися з 90-х років. Наше законодавство у сфері безпеки ядерної енергетики зараз майже тотожне з європейським.