"Це як стукати у зачинені двері": Україні не цікаво заробити мільярди доларів на співпраці з Афганістаном, - радник афганського посольства

Через бездіяльність української влади під загрозою опинилися плани щодо експорту української курятини в Афганістан. Не цікавими для України виявилися і пропозиції афганської сторони щодо участі у проектах на 41 мільярд доларів. Про це розповів Почесний радник і консультант Посольства Ісламської республіки Афганістан в Україні Валерій Івченко, передають Патріоти України.

Івченко розповів, що вітчизняні виробники активно включилися в процес розробки умов співпраці з бізнесом Афганістану. Представники одного з провідних бройлерних підприємств України "Комплекс Агромарс", що виробляє курятину під ТМ "Гаврилівські курчата", провели зустріч з представниками владних структур та бізнесу Республіки Афганістан.

У ході зустрічі афганців ознайомили з виробництвом, яке повністю відповідає вимогам афганського законодавства та стандартам "Халяль". У підписаному протоколі зустрічі було детально зафіксовано наміри подальшої співпраці. А до Кабміну та Мінекономрозвитку направили пропозиції щодо підтримки починання. Однак через зволікання з боку української влади передумов для такої співпраці не створено й досі.

"Не може просуватися окремий проект у зв’язку з тим, що Україна взагалі не має торгівельних взаємовідносин з Афганістаном на сьогодні. Для початку поставок сільськогосподарської чи ветеринарної продукції потрібно, щоб афганська сторона визнала українські сертифікати. А для цього необхідно укласти міждержавні угоди, протоколи, якими будуть визнані фіто-санітарні та ветеринарні сертифікати. Тому що Афганістан теж зацікавлений у поставках своєї продукції до України. І коли сторони підписують такий протокол і він затверджується урядом – підприємства отримують можливість поставляти свою продукцію до країни, з якою укладено договір", - пояснив Івченко.

За словами радника посольства, в Афганістані наразі виготовляють близько 1 млн 300 тис – 1 млн 380 тис тон курятини на рік. На ринки птиця постачається живою – і забивають її за мусульманським звичаєм різники вже після купівлі прямо на базарі. Але для харчування 1,5 мільйонів солдат в Афганістані, а також для забезпечення потреб готелів та ресторанів, у країні вирішили закуповувати курятину на зовнішніх ринках. За попередніми розрахунками йдеться про 300-350 тисяч тон на рік.

"Ми на рівні уряду прийняли рішення, що ми дамо першу квоту Україні – 100 тисяч тон. Поставляти їх мали "Комплекс "Агромарс" і МХП, далі ми би обирали між ними з огляду на те, хто запропонує кращі умови. Єдине: наш уряд потребував від України гарантій, що поставки відбудуться. Адже переважно ця курятина закуповується для потреб армії – а ми ж перебуваємо у стані війни останні 50 років. І якщо Україна не дасть нам цих гарантій – може, нам краще заключати угоди з іншими країнами? Але таких гарантій ми не отримали", – розповів Івченко.

За його словами, переговори афганської і української сторін про укладення торговельної угоди зайшли у глухий кут. Спершу – через зміну уряду, згодом – через зміни у структурах міністерств.

"Зараз знову відбувається поділ міністерства, яке займалося сільським господарством і торгівлею. Ми не розуміємо, чи воно лишиться – чи буде утворене окреме міністерство. Ми почали готувати проект торговельної угоди, але не розуміємо зараз, хто куди переходить, хто буде представляти інтереси України у спільній міждержавній торгівельній комісії – а перший протокол має бути підписаний у рамках цієї комісії. Ситуація погіршилася ще й через епідемію коронавірусу. Зараз ми не знаємо, до кого в Україні йти, до кого звертатися, хто за що відповідає", – наголосив Івченко.

За його словами, легковажне ставлення української влади до налагодження зв’язків з Афганістаном вже коштує Україні грошей. Адже Афганістан неодноразово пропонував Україні участь у численних проектах, які там активно впроваджуються: за десять років тільки від США афганська влада на відновлення країни отримала понад 1,5 трильйонів доларів.

"У нас дуже масштабні проекти реалізуються. Зокрема, пов’язані з будівництвом. Ми запрошували Україну взяти участь у проекті з будівництва залізничних колій – Україна так і не відгукнулась. І ми перший контракт віддали казахам. На цей рік ми передавали українському уряду інформацію щодо участі у контрактах на 41 мільярд доларів. Жодної реакції", – підкреслив Івченко.

"Таке враження, що ми стукаємося у зачинені двері. Але якщо їх не відкривають, ми підемо туди, де нас раді бачити. Якщо чесно, вже навіть розглядаємо можливість закриття посольства Афганістану в Україні. Перенесемо його кудись у Польщу або в Росію. Байдуже вже. І знаєте, я переконаний: після пандемії світові ринки будуть дуже видозмінені. Сумніваюся, що українські заробітчани повернуться у Європу. Сумніваюся, що Європа купуватиме в Україні ту ж курятину. І якщо Україна втратить ще й Афганістан як потенційний величезний ринок – я взагалі не знаю, хто тут і з чим буде працювати", – емоційно підкреслив радник посольства Афганістану в Україні.