Рубль став найбільш нестабільною валютою у світі після новин про визнання російським президентом Володимиром Путіним "ЛДНР". На вечір 21 лютого курс долара щодо рубля під час торгів склав 79 рублів, а моментами – навіть усі 80. Про це йдеться у матеріалі російського РБК, передають Патріоти України.
Зазначається, що на тлі загострення геополітичної ситуації волатильність російської національної валюти приблизилась до максимальної позначки з початку пандемії – 20,7% (у січні), до 14 лютого зросла до 24,3%. Відтоді рубль залишається у лідерах серед світових валют щодо цього індикатора, йдеться у даних Bloomberg.
Зростаюча загроза нової ескалації з боку Росії в Україні ще сильніше погіршила очікування інвесторів. Волатильність зростала разом з падінням курсу.
О 14:00 21 лютого вона досягнула 28,78%, до 17:20, після повідомлень про ліквідацію "українських диверсантів" у Ростовській області, цей показник досягнув вже 33,55%. Він продовжив зростати на тлі оголошеного Путіним Радбезу з приводу визнання "ЛДНР".
За винятком пандемійного піку у березні 2020 року, волатильність рубля не піднімалась вище позначки 30% з лютого 2015 року. Найвищий показник був у грудні 2014 року.
Геополітика залишається головним фактором, який негативно впливає на російський рубль, кажуть опитані РБК аналітики. І національна валюта, й ринок в цілому болісно реагують на поточний інформаційний порядок денний, настрій інвесторів погіршується – і вони просто йдуть з російського ринку.
Ввечері у понеділок Путін визнав "ЛДНР" й підписав зі своїми маріонетками, ватажками збройних формувань "республік" Пушиліним та Пасічником договори про дружбу, наказавши російським військам розгорнути, як стверджує Москва, "миротворчу операцію".
Залежно від страхового стажу та розміру заробітної плати українці можуть отримувати великі пенсійні виплати. Їх розмір може бути в рази вищим за середню суму по країні й досягати, наприклад, 17 тисяч гривень, щоправда, за низки умов, передають Патріоти...
В Україні змінюється підхід до надання соціальної підтримки громадянам. Держава посилює контроль за обґрунтованістю та цільовим використанням бюджетних коштів, а для частини отримувачів це означає необхідність повторно підтвердити право на фінансову до...
