Український ринок праці дедалі гостріше потребує операторів верстатів із ЧПК, екскаваторників, монтажників, складальників та інших робітничих фахівців, тоді як охочих здобути вищу освіту значно більше, ніж потрібно економіці. Деякі робітничі спеціальності вже сьогодні пропонують зарплати від 1000-2000 євро або навіть до 150 тис. грн на місяць, але дефіцит кваліфікованих кадрів залишається критичним, передають Патріоти України.
Про це розповів голова освітнього комітету Ради Сергій Бабак в коментарі медіа. За його словами, в українському суспільстві досі міцно закріпилося переконання, що після школи кожен повинен обов'язково вступити до університету. Водночас сучасний ринок праці демонструє зовсім іншу картину.
Він зазначає, що випускники професійно-технічних закладів часто можуть уже на старті кар'єри отримувати зарплату, яка у два-три рази перевищує доходи молодих людей із дипломом бакалавра. На думку депутата, вища освіта повинна готувати насамперед інженерів, науковців, висококваліфікованих гуманітаріїв та управлінців, а не бути єдиним можливим шляхом після закінчення школи.
Бабак звернув увагу, що сучасним українським підприємствам, зокрема оборонної галузі, потрібні не лише інженери, а й велика кількість операторів сучасних верстатів, монтажників, складальників та інших фахівців робітничих професій. За його словами, оператори верстатів із числовим програмним керуванням можуть розраховувати на стартову зарплату близько 1000 євро, яка згодом зростає до 1500-2000 євро залежно від досвіду та кваліфікації.
Як приклад депутат навів вакансії екскаваторників, де роботодавці пропонують оплату праці від 150 тисяч гривень на місяць, це, на його думку, свідчить про гострий кадровий дефіцит у низці професій. За оцінками профільного парламентського комітету, економіці України потрібно приблизно 70% працівників із професійною або фаховою передвищою освітою.
Однак нинішня система працює майже навпаки, близько 70% молодих людей отримують дипломи про вищу освіту, тоді як лише третина обирає професійну освіту. Бабак визнає, що останніми роками ситуація почала поступово змінюватися, однак цей процес поки не став достатньо швидким.
Окремою проблемою депутат назвав багаторічне недофінансування професійно-технічної освіти. За його словами, обладнання у багатьох закладах застаріло, будівлі десятиліттями не оновлювалися, а самі профтехи отримали репутацію навчальних закладів "останнього шансу".
Саме цей стереотип, переконаний Бабак, потрібно змінювати разом із модернізацією матеріально-технічної бази. У 2025 році Верховна Рада ухвалила новий закон про професійну освіту, який має змінити принципи роботи системи. Втім, народний депутат наголошує, що одного законодавчого рішення недостатньо.
Ще одним стримувальним фактором реформи Бабак назвав передачу професійно-технічних закладів у власність громад та регіонів. Процес триває ще з 2017 року, однак за дев'ять років, за його оцінками, місцевій владі передали менше 30% профтехів.
Через це громади фінансують поточну діяльність навчальних закладів, але не поспішають вкладати кошти у реконструкцію будівель, оскільки юридично майно досі залишається у державній власності. Бабак вважає, що саме завершення передачі закладів на місця дозволить активніше залучати інвесторів, оновлювати навчальну базу та адаптувати підготовку кадрів до потреб регіонів.
До повномасштабної війни металургія забезпечувала до 7% ВВП України, тоді як зараз її внесок, за оцінкою Метінвесту, може бути близьким до нуля. Про це йдеться в інтерв'ю операційного директора Метінвесту Олександра Мироненка для Forbes Ukraine, переда...
В Україні пропонують посилити відповідальність за шахрайство. Зокрема правоохоронний комітет Верховної Ради підтримав два законопроєкти про відповідальність за організацію діяльності шахрайських кол-центрів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Же...
