Україна має найбільші в Європі запаси трьох критичних для ЄС мінералів і металів: Ось про що йдеться

Україна має поклади та прояви 25 із 34 визначених ЄС критичних корисних копалин (CRM), а запаси графіту, титану та марганцю є найбільшими в Європі. Про це йдеться у дослідженні Green Deal Ukraїna критично важлива сировина в енергетичному переході: оцінка потенціалу України, передають Патріоти України.

«Видобуток природного графіту в Україні впав на 88% у період з 2021 по 2024 рік через тимчасові призупинення роботи єдиної діючої шахти, перебої з електропостачанням через атаки Росії та ціновий тиск з боку швидко зростаючого китайського постачання», — йдеться в дослідженні. — «Цікаво, що в умовах падіння внутрішнього видобутку ЄС залишався основним покупцем: у 2022 та 2024 роках експорт перевищував обсяг виробництва України того року, що свідчить про вилучення запасів та комерційну придатність українського графіту для європейських споживачів».

При цьому у 2024 році лише близько 2% загального імпорту природного графіту в ЄС надходило з України.

Навіть попри це, Україна займала 4-те місце в Європі за обсягом виробництва у 2022−2024 роках Європі і має близько 17,9 млн тонн природного графіту (найбільші запаси в Європі), а тести показують придатність цього матеріалу для виробництва графіту сферичної форми батарейного класу, зазначається в дослідженні. Згідно з оцінками, у 2024 році Україна виробила близько 1200 т природного графіту, але експортувала понад 2800 тонн.

Також із оціненими запасами титану приблизно 8,4 млн. тонн (найбільшими в Європі), які здебільшого зосереджені в центральних регіонах, Україна могла б задовольняти попит США та ЄС на металевий титан приблизно протягом 25 років.

При цьому видобуток титанових руд та концентратів в Україні знизився приблизно на 68% у період з 2021 по 2024 рік.

«Але попри це Україна залишалася другим за обсягами виробником титану в Європі, а її частка в імпорті ЄС протягом останніх п’яти років залишалася стабільною, досягнувши 13 % у 2024 році», — йдеться в дослідженні. — «Крім того, у 2024 році ЄС імпортував близько 86 % українського виробництва, підтверджуючи положення ЄС як одного із головних ринків та підкреслюючи міцну базу для довгострокових контрактів на відбір продукції».

Україна має близько 140 млн. тонн запасів марганцю (за вмістом марганцю), що є найбільшим показником у Європі, здебільшого розташованих у центральних та східних регіонах, із історично низькими витратами на видобуток кар'єрним та підземним способом.

При цьому його виробництво в країні різко скоротилось.«Видобуток марганцю в Україні у 2023 році знизився приблизно на 47 % порівняно з 2021 роком. Тим не менш, у 2023 році він залишався найбільшим у Європі, але у 2024 році виробництво повністю зупинилося через ризики, пов’язані з близькістю до фронту, простої на заводах та високі витрати на електроенергію. Виробництво частково відновилося у 2025 році», — йдеться в дослідженні.

Крім того, Україна має приблизно 500 000 тонн оцінених запасів літію, потенційно третіх за величиною в Європі, здебільшого в центральних та східних регіонах країни, але його видобуток поки що не ведеться.

Водночас незважаючи на наявний потенціал, Україна наразі відіграє досить незначну роль у ланцюгах створення вартості CRM в ЄС, йдеться в дослідженні. Так частка CRM у загальному експорті України до ЄС протягом останнього десятиліття коливалася між 0,14 % та 0,27 %. При цьому після 2022 року титан становить майже весь український експорт CRM до ЄС.

«Склад експорту CRM України до ЄС у період з 2015 року по березень 2025 року демонструє зростаючу концентрацію в титані», — йдеться в дослідженні. — «Хоча марганець та природний графіт до 2021 року вносили досить помірний внесок, експорт марганцю до ЄС знизився до дуже незначних обсягів після повномасштабного вторгнення, що відображає перебої у воєнний час, низьку якість руди та падіння виробництва. Водночас частка експорту природного графіту значно зменшилася».

В дослідженні зазначається, що геологічний потенціал країни обмежується наступними структурними бар'єрами:

— війна Росії проти України порушила логістику, енергопостачання та доступ до родовищ;

— застарілі та неповні геологічні дані;

— слабке інвестиційне середовище, що характеризується високими капітальними витратами, неактивними ліцензіями та обмеженою регуляторною передбачуваністю.

Читайте також:

• Має стратегічне значення. Суд зупинив анулювання Фірташу спецдозволу на родовище на Дніпропетровщині

Як повідомлялось, у липні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив оновлений перелік корисних копалин та компонентів стратегічного значення.