Українська оборонна технологічна галузь зіткнулася з проблемою, яка дедалі сильніше стримує її розвиток, — гострою нестачею інженерів та інших технічних фахівців. Про це пише Bloomberg, передають Патріоти України.
Українські defense tech-компанії залучають інвестиції, розширюють виробництво та готові наймати нових працівників. Однак значна частина критично важливих вакансій залишається відкритою, оскільки на ринку просто недостатньо людей із необхідними компетенціями.
Особливо гостро підприємства потребують розробників апаратного забезпечення, спеціалістів із радіозв’язку та антен, хіміків, технологів і керівників виробництва.
Саме кадровий дефіцит може ставати причиною того, що підприємства не встигають достатньо швидко виконувати запити військових або переводити перспективні розробки з етапу прототипу до серійного виробництва.
За результатами опитування 27 оборонних компаній, проведеного Українською радою зброярів та CORE Team, усі опитані підприємства планують збільшувати свої команди. При цьому 25 компаній уже мають відкриті вакансії.
Виробники намагаються самостійно розв'язувати проблему. Вони підвищують зарплати, повертають до роботи досвідчених спеціалістів, а також навчають людей, які раніше не мали необхідної професійної підготовки.
Однак проблема полягає в тому, що підготовка інженера потребує значно більше часу, ніж навчання працівника для виконання окремих виробничих операцій.
Статистика вступу до українських університетів демонструє масштаб виклику. У 2025 році на бакалаврські програми за напрямом авіаційної та ракетно-космічної техніки вступив лише 671 студент. На спеціальності, пов'язані з хімічною інженерією, — 464 студенти.
Для галузі, яка стрімко розвивається в умовах повномасштабної війни, цього може бути недостатньо, особливо з огляду на потребу не лише створювати нові технології, а й масштабувати їхнє виробництво.
Україна вже продемонструвала здатність досить швидко розробляти технології, які можуть змінювати ситуацію на полі бою. Проте наступним вузьким місцем стає людський ресурс — фахівці, здатні перетворити інноваційну розробку на стабільне серійне виробництво.
Тому проблема інженерних кадрів поступово виходить за межі звичайного питання ринку праці. Для оборонної промисловості вона набуває стратегічного значення.
Одним із можливих рішень може стати тісніша співпраця між університетами, закладами професійної освіти та оборонними виробниками. Паралельно необхідно розвивати короткострокові програми перепідготовки, дуальну освіту та корпоративні навчальні центри.
Це дозволило б частково скоротити шлях від навчання до роботи на підприємстві та швидше забезпечувати компанії потрібними спеціалістами.
Фактично перед українським defense tech постає новий виклик: технології вже створюються, інвестиції залучаються, виробничі потужності розширюються, але для подальшого масштабування потрібні люди.
Від того, наскільки швидко Україні вдасться сформувати достатній кадровий резерв інженерів, технологів та інших технічних спеціалістів, залежатиме не лише розвиток оборонної промисловості, а й здатність країни оперативно забезпечувати військо новими технологічними рішеннями.
У Києві готують місця для понад 200 тисяч киян, яким може бути складно залишатися вдома без світла й опалення, для тимчасового переселення на випадок тривалих зимових блекаутів. Наразі згоду на таке переміщення дали дві тисячі людей, передають Патріоти...
Росія вже прискорила постачання нафти до Азії Північним морським шляхом на тлі санкцій. Водночас російський уряд знизив прогноз видобутку нафти у 2026 році до найнижчого рівня з 2009 року. Перегляд пов’язаний із обмеженнями експорту та атаками українсь...
