Українських біженців у ЄС хочуть залишити без виплат? МЗС України розставило крапки над "і"

Іспанське видання El Pais повідомило 24 грудня, що Україна хоче повернути до 10 млн біженців, при цьому нібито прагнучи позбавити їх виплат за кордоном, а чоловіків призовного віку ще й залишити без консульських послуг. У Міністерстві закордонних справ (МЗС) України вже відреагували на цю статтю та запевнили, що вона спотворює справжній план, який полягає у "створенні позитивної мотивації" для повернення українців, передають Патріоти України.

"Деякі твердження у цьому матеріалі неправильні. 1. Уряд України не вимагає скорочення допомоги. 2. Чоловіки призовного віку мають доступ до консульських послуг. Мета полягає у тому, щоб створити позитивну мотивацію, а не перешкоди, щоб стимулювати добровільне повернення наших громадян", – написав у соцмережі X речник МЗС Георгій Тихий, коментуючи статтю El Pais.

У матеріалі серед іншого зазначено, що Україна розглядає кілька можливих заходів щодо повернення своїх громадян, включаючи прагнення скоротити виплати для них у країнах ЄС та позбавити чоловіків призовного віку консульських послуг. Саме ці ремарки викликали невдоволення МЗС, однак у статті згадувалися й інші заходи щодо повернення українців, наприклад:

• запровадження податкових пільг для тих, хто повертається, наприклад, звільнення податку на прибуток у перші три роки;
• надання іпотечних кредитів на вигідних умовах;
• освітні стипендії для дітей;
• легалізація подвійного громадянства, яка може зберегти зв'язок із діаспорою.

Видання зазначало, що демографічна криза в Україні досягла "критичного рівня". Ще до повномасштабної війни населення країни скоротилося до 41 млн осіб (з 49 млн 2001 року). Зараз ця цифра впала до 31 млн, крім мільйонів людей, які проживають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. За даними Міністерства економіки, для досягнення економічного зростання у 7% щорічно Україні до 2032 року потрібно залучити від 3,1 до 4,5 млн працівників.

Крім того, післявоєнне відновлення вимагатиме понад $400 мільярдів, що перевищує ВВП країни до війни у 2,5 раза. У таких умовах кожен громадянин дійсно стає важливим для відновлення країни.

Хто з біженців не хоче повертатися

За даними досліджень, значна частина біженців планує залишитися за кордоном. Наприклад:

• у Польщі 39% біженців хочуть залишитися надовго або назавжди;
• серед тих, хто виїхав з економічних причин до війни, цей показник зростає до 61%.

Українська журналістка та міграційна фахівчиня Олена Бабакова пояснює, що причини небажання повертатися залежать від низки факторів. А саме:

• безпека: багато людей не вірять, що війна закінчиться найближчим часом або що новий конфлікт не виникне знову;

• економічна стабільність: високі витрати на життя, зокрема оренду, та відсутність впевненості у робочих місцях стримують багатьох;
• соціальні послуги: біженці очікують якісну систему освіти та медичної допомоги, яких їм бракує в Україні;
• психологічний бар’єр: деякі відчувають розрив із тими, хто залишився в країні, і побоюються бути сприйнятими як "зрадники".

"Більшість людей, яких я знаю, не планують повертатися. Ми маємо тут безпеку, стабільність і можливість спати щоночі", – зазначає українська біженка, яка разом із дочкою виїхала до Нідерландів.

Незважаючи на перешкоди, багато українців приїжджають до країни на короткий термін. Наприклад, у передноворічний період кордони перетнуло близько 150 тисяч осіб в обох напрямках. За даними ООН, понад 1,2 мільйона біженців поверталися в Україну щонайменше на три місяці. Проте це повернення не завжди є остаточним.

Щоб розв’язати проблему міграції, уряд створив новий орган – Міністерство національної єдності, що опікується роботою з діаспорою та поверненням біженців. Президент Володимир Зеленський визначив це завдання як одне з пріоритетних у плані стійкості, представленому в листопаді 2024 року.

Міністр Олексій Чернишов заявив, що міністерство працюватиме із приблизно 10 мільйонами громадян, які залишили країну через війну чи економічні причини. Однак чітких механізмів повернення досі немає. "Ми знаємо лише загальні цілі. Як їх досягати – поки не зрозуміло", – зазначає соціологиня Ольга Піщуліна.