Українці в ЄС масово закривають бізнеси: Ось з якою проблемою стикаються

Українці активно розпочинають власну справу в Європі, але протягом першого року роботу багато бізнесів закриваються. Це пов'язано з труднощами, які стосуються, зокрема, комунікації з європейським клієнтом, бюрократії, та через нерозуміння місцевих бізнес-процесів, передають Патріоти України.

Про це заявила директор з розвитку бізнесу міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal Ірина Сєрова Вона вважає, що через відсутність розуміння правил комунікаційної стратегії та бізнес-розвитку український бізнес поки що не має багато шансів на стабільний довгостроковий розвиток на європейському ринку.

Чому українці в ЄС закривають бізнеси

За даними компанії, з початку повномасштабного вторгнення українці заснували значну кількість бізнесів, а саме:

• у Польщі – понад 100 тис. підприємств;
• у Чехії – майже 17 тис.;
• у Литві – близько 2,6 тис.

Та попри стрімкий старт, багато з них закриваються вже протягом першого року роботи. До головних викликів, з якими стикаються українські підприємці у ЄС, належать такі:

• комунікаційний бар’єр;
• складна бюрократія;
• нерозуміння місцевих бізнес-процесів;
• відсутність навичок крос-культурної комунікації, тобто уміння "говорити мовою" клієнта, партнера і суспільства, в якому бренд планує розвиватися.

"Довгостроковому розвитку українського бізнесу в Європі заважає не протекціонізм, не політика. Усе чесно: ми просто не розуміємо "мови" гри. Ані бізнес, ані його маркетинг і бізнес-девелопмент. Ми можемо бути швидшими, яскравішими і креативнішими, але для європейця це не те, до чого він звик. А те, чого не розумієш, – відкидаєш", – пояснює Сєрова.

На шо орієнтуються європейці

Відмінність європейської культури комунікації та маркетингу від української полягає в тому, що вона переважно спирається на логіку, послідовність і довіру. Український бізнес апелює до емоцій, енергії та ентузіазму.

"Коли європейський партнер чує обіцянку "зробимо швидше й дешевше", він не захоплюється, він насторожується. Для нього це звучить як ризик, а не як перевага", – зазначає Ірина Сєрова.

Як приклад вона навела комунікацію українських компаній на міжнародних виставках, які часто не можуть відповісти на запитання потенційних європейських інвесторів про гарантії, дистриб’юторську мережу, ESG чи європейську сертифікацію продукції. Експертка наголосила, що для ефективної крос-культурної комунікації потрібно розуміти цінності, сигнали і контексти, які сприймає іноземна аудиторія.

Тому, за її словами, європейський та український бізнеси діють в "різних системах координат". "Якщо бренд не навчився перекладати власну енергію зрозумілою мовою для європейців, він неминуче програє навіть із найкращим продуктом. Наприклад, найгіршим рішення є виходити на ринок Європи під супровід українських маркетологів у яких немає досвіду реалізації локальних бізнес-проєктів у Європі", – каже Сєрова.

Як діяти українським підприємцям

Задля успіху в ЄС українським компаніям слід інвестувати не лише у маркетинг, а й у розвиток компетенцій міжкультурної комунікації. Експертка радить їм навчати команди, як презентувати бренд, як вибудовувати tone of voice, як працювати з бізнес-клієнтами з різних культур.

"Те, що в Україні вважається проявом відкритості, у Німеччині може сприйматися як фамільярність. Те, що здається гнучкістю, у Британії може виглядати як відсутність стратегії. Ми часто не завжди розуміємо, як мислить європейський споживач навіть у найближчих країнах, таких як Польща, Чехія чи Румунія. І доки не навчимося цьому – програватимемо знову й знову. Реально двері відкриті лише для тих, хто готовий вчитися, перебудовувати мислення і говорити мовою європейського споживача", – підсумовує Сєрова.