Українцям перепишуть умови та правила працевлаштування: Ось що зміниться для робітників і бізнесу

Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт нового Трудового кодексу України, який має замінити застарілі радянські норми та наблизити трудове законодавство до стандартів ЄС. Зміни передбачають гнучкі трудові договори, більше свободи для працівників із дітьми та перехід від жорсткого державного регулювання до рекомендаційної моделі, передають Патріоти України.

Про це повідомляє Міністерство економіки України. Документ має замінити застарілу систему регулювання трудових відносин, яка значною мірою базується на нормах ще радянського Кодексу законів про працю 1971 року, та запропонувати сучасну модель.

Новий Трудовий кодекс розроблявся з урахуванням міжнародних стандартів у сфері праці та підходів, закладених у праві Європейського Союзу. Уряд прямо вказує, що метою є наближення українського трудового законодавства до директив ЄС, а також імплементація принципів гідної праці.

Однією з ключових новацій стане розширення типів трудових договорів. Якщо зараз законодавство передбачає шість їх видів, то новий Трудовий кодекс пропонує збільшити цю кількість до дев’яти.

Як пояснює заступниця міністра економіки Дарія Марчак, ідеться про запровадження так званого "принципу конструктора", це означає, що трудові відносини можна буде формувати більш гнучко, залежно від реальних потреб бізнесу й працівника. Зокрема, один працівник зможе:

• мати основну посаду;
• виконувати додаткові функції в межах тієї ж компанії;
• отримувати за кожен вид роботи окрему, офіційну оплату.

Також дозволятиметься укладати кілька трудових договорів з однією людиною одночасно, якщо це різні обов’язки. За задумом уряду, це легалізує практики, які вже існують на ринку, але часто перебувають у "сірій зоні".

Окремий великий блок змін стосується працівників, які поєднують роботу з вихованням дітей. У новому Трудовому кодексі пропонують відмовитися від застарілих заборон і перейти до моделі особистого вибору. Серед ключових новацій:

• право самостійно обирати формат роботи – дистанційний, офлайн або гібридний;
• скасування жорстких обмежень на відрядження для жінок із дітьми до трьох років;
• перенесення відповідальності за рішення на саму працівницю: жінка зможе сама вирішувати, чи погоджуватися на поїздку, у тому числі з дитиною.

Таким чином держава відходить від заборонної логіки й замість цього надає працівникам більше автономії, виходячи з їхніх життєвих обставин. Урядовий проєкт розглядає інклюзивність не лише як адаптацію робочих місць для людей з інвалідністю.

За словами Марчак, ідеться про ширший підхід – створення умов, за яких працювати зможуть різні групи населення: молоді батьки, матері з дітьми, молодь, люди старшого віку. В умовах демографічної кризи та дефіциту робочої сили держава намагається зробити ринок праці більш відкритим і гнучким, не перекладаючи всю відповідальність ані на бізнес, ані на працівника.

Новий Трудовий кодекс закладає й зміну ролі держави у трудових відносинах. Замість детального регламентування кожного кроку роботодавця уряд пропонує модель "м’якого впливу" – через рекомендації та поширення кращих практик.