В Україні банки розкриватимуть таємницю клієнта: Що відомо про скандальний законопроєкт у Раді і чим він загрожує

Українські банки за запитом органів Національної поліції розкриватимуть таємницю клієнта, якщо банківська операція “містить ознаки кримінального правопорушення”. Серед інформації, яка буде передаватися правоохоронцям, — ідентифікаційні дані банківської операції та геопросторові дані, передають Патріоти України.

Відповідний законопроєкт (№11043) найближчим часом може ухвалити Верховна Рада. В Мережі обурюються: мовляв, закон порушує право на приватне життя, норми Конституції та конвенції про захист права і свобод.

Адвокатка Марина Бекало у коментарі сайту ТСН.ua пояснила, що передбачає проєкт закону, що зміниться для простих українців у разі його ухвалення та що в ньому викликає сумніви.

Що змінює законопроєкт №11043

Законопроєктом № 11043 планується запровадити нову підставу для розкриття банками даних щодо юридичних та фізичних осіб, що становлять банківську та комерційну таємницю, органам Національної поліції України у разі, якщо банківська операція клієнта надавача платіжних послуг (банку) містить ознаки кримінального правопорушення.

Водночас, за словами Марини Бекало, слід звернути увагу, що згідно із законопроєктом, клієнти змушені будуть надати банку такий письмовий дозвіл, адже надання письмового дозволу на розкриття банківської таємниці стане обов’язковою умовою для укладення договору про надання платіжних послуг.

“Відмова клієнта надати такий письмовий дозвіл буде підставою для відмови банком на укладання з таким клієнтом договору про надання платіжних послуг”, — розповіла ТСН.ua адвокатка.

Ба більше, законопроєктом передбачається, що інформація, яка має розкриватися банком органам Національної поліції, крім ідентифікаційних даних банківської операції (платник та отримувач, сума, дата, валюта операції тощо), має містити також геопросторові дані, IP-адресу, через яку здійснювався вхід до платіжного застосунку.

Представники поліції завдяки електронному запиту можуть дізнатися від банків таку інформацію:

• суму та валюту платіжної операції;
• дату проведення платіжної операції;
• тип платіжної операції;
• геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включно з платіжним застосунком) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу — адресу каси (за наявності);
• ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
• повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
• унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
• найменування та код еквайра (за наявності);
• ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
• код, який ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
• унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.

За яких підстав поліція зможе отримати ці дані

Водночас законопроєктом не передбачаються чіткі підстави для надіслання поліцією запиту на розкриття цієї інформації.

За словами Марини Бекало, достатньою підставою для поліції буде наявність в проведеній банківській операції ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2 , 362-363 Кримінального кодексу України.

“Слід зауважити, що проєктом не передбачається, що така інформація має передаватися в межах досудового розслідування, що однозначно викликає сумніви щодо гарантії забезпечення захисту переданої інформації”, — розповіла ТСН.ua адвокатка.

Адже за кримінально-процесуальним законодавством будь-яка інформація, яка стала відома органам поліції (тобто відомості досудового розслідування), становить слідчу таємницю, розголошення якої тягне за собою кримінальну відповідальність.

“Тобто передана інформація банком до органів поліції не буде захищена у розумінні ст. 222 КПК, оскільки буде передаватися поза межами кримінально-процесуального законодавства, що однозначно порушує також ст. 32 Конституції України”, — розповіла ТСН.ua Марина Бекало.