В Україні планують заморозити соціальні стандарти: Ось що буде з мінімалкою та виплатами

В Україні можуть заморозити прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату до 2027 року. Якщо це станеться, мінімальна зарплата залишатиметься на рівні 8 000 гривень, а прожитковий мінімум - 2920 гривень ще на три роки, передають Патріоти України.

Про це йдеться у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки. Заморожування соціальних стандартів означає, що ці показники залишатимуться незмінними протягом наступних трьох років, незважаючи на зростання інфляції чи інші економічні фактори.

Від мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму в Україні залежать багато соціальних виплат, таких як мінімальні пенсії, соціальні допомоги на дітей, допомоги по безробіттю, допомоги малозабезпеченим сім'ям, а також виплати на утримання дітей під опікою. Заморожування цих стандартів призведе до того, що ці виплати також не будуть переглядатися до 2027 року.

"Заморозка" соцстандартів передбачається задля економії бюджетних коштів. Однак голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев вважає, що ці заходи є надто жорсткими. На його думку, заморожування соціальних стандартів може завадити поверненню українців, які виїхали за кордон у пошуках найкращих умов життя.

"Розумію логіку Мінфіну, але вважаю такий крок надмірно жорстким заходом із фіскальної консолідації, тим більше в умовах прогнозованого прискорення інфляції. У таких умовах не зовсім реалістичним виглядає як мінімум завдання повернення з-за кордону мігрантів", – зазначив Гетманцев.

Бюджетна декларація – це документ, який визначає основні напрями бюджетної політики на середньострокову перспективу. Вона включає прогноз економічного та соціального розвитку країни, а також планові бюджетні параметри. У цьому документі відображено як очікувані доходи та видатки державного бюджету, так і прогнози щодо основних макроекономічних показників.

У Бюджетній декларації 2025-2027 років зазначено, що прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік знижено до 2,7% через наслідки руйнування енергетичної інфраструктури. Це суттєво нижче, ніж прогноз Міжнародного валютного фонду (МВФ) – 5,5% та Національного банку України (НБУ) – 5,3%. Номінальний ВВП на 2025 рік у Бюджетній декларації зменшено до 8 466 млрд гривень, тоді як МВФ прогнозує 8 744 млрд гривень, а НБУ – 8 705 млрд гривень. Це зменшення номінального ВВП відповідно призводить до зменшення доходної (податкової) бази на наступний рік. Основні планові бюджетні параметри включають пріоритетні завдання податкової і митної політики, такі як:

• відновлення зарахування до держбюджету ПДФО у розмірі 4%, що тимчасово спрямовувався до загального фонду бюджетів ОТГ;
• спрямування доходів державного дорожнього фонду до загального фонду державного бюджету з поступовим його відновленням у 2025-2027 роках (25% у 2025 році, 50% у 2026 році, 75% у 2027 році);
• поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС;
• продовження спрямування військового ПДФО до спеціального фонду державного бюджету;
• сплата податку на прибуток банками за підвищеною ставкою 25%.

У Бюджетній декларації також зазначається, що для фінансування потреб оборони на 2025-2027 роки, що оцінюється у 340 млрд гривень щорічно, може виникнути необхідність зміни ставок основних бюджетоутворюючих податків.

Бюджетна декларація виходить із стійкості надходжень до бюджету та рівня розподілу дохідної частини через ВВП на рівні близько 30% ВВП за доходами зведеного бюджету. Фінансування включає зменшення бюджетного дефіциту:

• 2025 рік – 18,2% ВВП;
• 2026 рік – 10,3% ВВП;
• 2027 рік – 6,7% ВВП.

Видаткова частина бюджету також передбачає зменшення видатків на оборону. Видатки на безпеку і оборону визначено на 2025 рік у сумі 2 226,8 млрд гривень (26% ВВП), на 2026 рік – 1 626,8 млрд гривень (16% ВВП), на 2027 рік – 1 532,8 млрд гривень (13% ВВП). Зазначено, що такі видатки переглядатимуться за необхідності.

У підсумку, заморожування соціальних стандартів до 2027 року може мати серйозні наслідки для багатьох українців, які залежать від соціальних виплат. Це питання буде активно обговорюватись у парламенті, і остаточне рішення може змінити підхід до соціальної політики країни у найближчі роки.