В Україні загострився дефіцит працівників комунальної сфери через низьку привабливість професій, складність підвищення зарплат, старіння персоналу та виїзд українців за кордон. За останні пів року можливості бронювання працівників галузі скоротилися на 20%, що додатково посилило нестачу ремонтників та інших технічних спеціалістів. Про це розповів голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко в коментарі Київ24. За його словами, кадрові проблеми в комунальному господарстві накопичувалися роками, однак останнім часом до них додалися нові чинники, передають Патріоти України.
Особливо гостро нестача персоналу відчувається серед робітничих і технічних спеціальностей. Саме ці працівники забезпечують обслуговування інженерних мереж, ремонт обладнання, ліквідацію аварій та щоденну роботу комунальних підприємств.
На думку експерта, без розв'язання системних проблем ситуація може лише погіршуватися. Адже комунальна сфера не може швидко замінити досвідчених фахівців, а підготовка нових кадрів потребує часу.
За словами Мірошниченка, кадрова криза в комунальному господарстві не виникла раптово. Вона формувалася протягом багатьох років через проблеми, які залишалися невирішеними навіть до початку повномасштабного вторгнення.
Експерт виділив три основні системні чинники – непрестижність професій, складність підвищення заробітних плат та старіння працівників. Першою проблемою є недостатня привабливість роботи в комунальному господарстві. Попри важливість таких професій для функціонування міст і громад, підприємствам складно залучати нових спеціалістів, особливо молодь.
Комунальна сфера потребує працівників із практичними навичками, технічною освітою та відповідною кваліфікацією. Частина робіт передбачає значне фізичне навантаження, складні умови праці та необхідність оперативно реагувати на аварійні ситуації.
Водночас потенційні кандидати можуть обирати інші галузі, де є можливість отримувати вищу зарплату або працювати в комфортніших умовах. Другою проблемою є обмежені фінансові можливості комунальних підприємств. На відміну від багатьох приватних компаній, вони не завжди можуть оперативно підвищувати оплату праці, щоб конкурувати за спеціалістів.
Причина полягає в особливостях фінансування галузі та формування тарифів на комунальні послуги. "Друга проблема – ми бачимо складність підняття заробітних плат. Особливо це важливо в комунальній сфері, тому що будь-яке підняття заробітних плат рано чи пізно призводить до підняття тарифів", – пояснив Мірошниченко.
Водночас, підвищення зарплат не обов'язково автоматично означає збільшення тарифів, оскільки це залежить від джерел фінансування конкретного підприємства та механізму встановлення вартості послуг.
Третьою системною проблемою Мірошниченко назвав старіння персоналу. За його спостереженнями, у комунальному господарстві працює значна кількість людей віком від 50 років. Підприємства дедалі більше залежать від фахівців старшого покоління, які мають багаторічний досвід роботи.
Водночас, залучення молодих спеціалістів залишається складним завданням. Для багатьох технічних посад недостатньо лише пройти коротке навчання. Працівники повинні знати особливості обладнання, розуміти принципи роботи інженерних систем, дотримуватися правил безпеки та вміти оперативно усувати несправності.
Особливо це важливо для підприємств водопостачання, теплопостачання, обслуговування житлового фонду та інших об'єктів міської інфраструктури. Якщо досвідчені спеціалісти виходять на пенсію, а нові працівники не приходять їм на заміну, підприємства можуть втрачати не лише персонал, а й накопичені професійні знання.
Крім того, скорочення кількості кваліфікованих працівників збільшує навантаження на тих, хто залишається працювати. Зазначається, це може призводити до більшої кількості понаднормових змін, складнощів із формуванням ремонтних бригад та збільшення часу, необхідного для виконання робіт.
Окрему увагу голова Конфедерації роботодавців України звернув на зміни, пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних працівників. За його словами, протягом останніх шести місяців до вже наявних проблем додалося скорочення кількості працівників, яких можна бронювати в комунальній сфері.
Мірошниченко стверджує, що можливості бронювання скоротилися на 20%, і називає це суттєвим ударом по кадровому забезпеченню галузі. Бронювання дозволяє підприємствам, які відповідають установленим законодавством критеріям, зберігати необхідних військовозобов'язаних спеціалістів для виконання критично важливих завдань.
Для комунального господарства цей механізм має особливе значення, оскільки робота багатьох підприємств безпосередньо пов'язана із забезпеченням життєдіяльності населених пунктів. У разі скорочення можливостей бронювання підприємствам стає складніше планувати роботу та гарантувати наявність необхідної кількості спеціалістів.
Мірошниченко наголосив, що для комунального господарства навіть часткова втрата кваліфікованих працівників може створювати значні труднощі. Адже замінити досвідченого ремонтника, слюсаря чи іншого технічного спеціаліста не завжди можливо за короткий час.
За словами експерта, найбільші труднощі виникають із пошуком працівників робітничих і технічних спеціальностей. Насамперед ідеться про ремонтників та фахівців, які забезпечують справність комунального обладнання й інженерних мереж.
Саме вони виконують значну частину практичної роботи, без якої неможливо підтримувати стабільне функціонування підприємств. Залежно від специфіки комунального господарства до таких спеціальностей можуть належати слюсарі, електромонтери, сантехніки, працівники аварійно-ремонтних бригад, оператори обладнання та інші технічні фахівці.
Крім того, комунальні підприємства повинні виконувати не лише аварійні, а й планові роботи. Коли працівників недостатньо, підприємствам доводиться перерозподіляти наявні ресурси між поточними завданнями та терміновими роботами.
Ще одним чинником, який негативно впливає на комунальну сферу, Мірошниченко назвав виїзд населення за кордон. За його словами, міграція працівників стала додатковою проблемою для підприємств, які й раніше відчували нестачу персоналу.
Через повномасштабну війну значна кількість українців змінила місце проживання. Частина людей виїхала за кордон, інші переїхали до відносно безпечніших регіонів України. Для роботодавців це означає скорочення доступного кадрового резерву, особливо в громадах, які втратили значну частину населення.
Додатковою складністю є те, що частина технічних професій потребує спеціальної підготовки та практичного досвіду. Тому навіть за наявності охочих працевлаштуватися роботодавці не завжди можуть швидко закрити вакансії.
Нестача працівників у комунальному господарстві може мати наслідки не лише для самих підприємств, а й для мешканців міст і громад. Насамперед кадровий дефіцит здатний впливати на швидкість виконання ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт.
Якщо підприємство має обмежену кількість ремонтних бригад, одночасне виникнення кількох несправностей може ускладнювати оперативне реагування. Особливо важливо це в умовах війни, коли комунальна інфраструктура зазнає додаткових навантажень і пошкоджень унаслідок російських атак.
В Україні середня пенсія за три місяці зросла лише на 15 грн – до 7287,80 грн станом на 1 жовтня 2026 року. Водночас фактичний прожитковий мінімум для непрацездатних громадян уже становить 7455 грн. Тобто середньої виплати не вистачає навіть на покритт...
У Києві взимку можливі відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Такий сценарій розглядають у разі сильних морозів і нових російських ударів по теплоелектростанціях, повідомляє «Європейська правда», передають Патріоти України. Поєднанн...
