В Україні зростає кількість "чоловічих" вакансій для жінок: Ось на які посади шукають

В Україні у 2025 році зростає кількість жінок у сферах логістики, ІТ та будівництва – галузях, які традиційно вважались "чоловічими". Роботодавці активніше шукають працівниць через дефіцит кадрів і зміни в пріоритетах під час війни. Про це OBOZ.UA повідомили аналітики OLX Робота, які провели опитування та проаналізувала ситуацію на ринку праці, передають Патріоти України.

Згідно з даними, понад половина українських працівників (53%) у 2025 році заробляють до 15 000 грн, що щонайменше на 25% менше середньої зарплати по країні, яка у червні становила 24 609 грн.

Лише 6% респондентів отримують понад 50 000 грн на місяць, а 31% – у межах 15-30 тисяч. Фінансова нерівність є особливо помітною серед жінок, які часто стикаються не лише з нижчим рівнем оплати, а й обмеженим доступом до більш оплачуваних посад.

Попри виклики, 2025 рік приніс і позитивні зміни. Згідно з результатами опитування, 37% українців відзначили зростання кількості жінок у тих чи інших сферах. Серед лідерів:

• логістика та транспорт – 42%;
• безпека та сили оборони – 32%;
• керівні посади – 29%;
• ІТ та програмування – 28%;
• будівництво та робітничі професії – 19%.

Такі зміни часто зумовлені не тільки соціальними трансформаціями, а й гострою нестачею кадрів, що змушує роботодавців переосмислювати свою політику щодо найму. Серед причин, через які зростає залучення жінок до нових галузей, респонденти назвали:

• зміну пріоритетів під час війни – 48%;
• нестачу кадрів – 30%.

Багато жінок, які втратили роботу або були змушені змінити місце проживання через війну, почали здобувати нові навички та освіту в технічних і управлінських сферах. Попри прогрес, основні бар’єри для жінок у 2025 році не зникли. Найбільш поширені труднощі:

• низький рівень оплати – 52%;
• труднощі з поєднанням роботи і сім’ї – 43%;
• відсутність гнучкого графіка – 32%;
• упередження з боку роботодавців – 34%;
• брак упевненості – 23%.

Лише 9% жінок зазначили, що відчувають реальну підтримку з боку роботодавця. Ще 28% – лише формальну, а 36% – не можуть чітко визначити, чи є вона взагалі. Респонденти визначили кілька кроків, які могли б суттєво покращити ситуацію:

• запровадження гнучкого графіка – 42%;
• державні або бізнес-програми підтримки – 25%;
• доступ до безкоштовної освіти та курсів – 14%.