Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Державний борг України сягнув показника 128,8 млрд доларів і через повномасштабне російське вторгнення наближається до погрозливої позначки у 100% до валового внутрішнього продукту, проте станом на сьогодні це не є катастрофою для національної економіки. Про це йдеться у статті УНІАН "Фінансова (не)залежність. Як будемо вилазити з боргової безодні", передають Патріоти України.
Директор з аналітики Concorde Capital Олександр Паращій зазначив, що на цей час наша держава залучає значний об’єм кредитних ресурсів від Євросоюзу у вигляді макрофінансової допомоги.
Ці кредити розраховані на 30 років, до того ж, перші виплати за ними передбачаються за десять років, коли економічний стан в країні має покращитися. Крім того, ЄС компенсує відсоткову ставку по цим позикам, тобто, по суті, вони є безвідсотковими.
"Раніше у нас борг до ВВП був 50-60%, але дуже короткостроковий – протягом 5-7 років весь цей борг потрібно було повернути. Відповідно, кожен рік були дуже великі виплати. Те, що ми зараз залучаємо, наприклад, від ЄС, чи ОВДП від НБУ минулого року, – це дуже довгий борг, до 30 років. Відповідно, у найближчі роки цей борг не буде на нас тиснути, його не треба буде повертати за рік-два", - пояснив він у коментарі УНІАН.
Також експерт вказав на те, що вже у 2025 році видатки на обслуговування (погашення відсотків по державним позикам) та безпосереднє погашення держборгу (погашення тіла кредиту) складуть лише 8% від ВВП, а надалі зменшуватимуться.
"Єдина проблема, що поки ми до 2025 року дійдемо, то борг буде ще більшим. Тому задачею уряду є те, щоб витрати на його обслуговування були якомога меншими", - додав Паращій.
Таку ж думку висловлює і урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца, за словами якого найважливішим є показник не стільки об’єму боргу, а те, наскільки дешевим для держави є його обслуговування.
"Під час війни ми не зможемо зменшити об’єм боргу. Тому він має бути максимально дешевим у обслуговуванні і максимально розтягнутим у часі. Звичайно, після війни постане питання, як ми зможемо скоротити дефіцит бюджету, враховуючи, що будуть видатки на відновлення, і чи зможемо ми ці видатки покрити з інших джерел", - зазначив Буца.
Через санкції США проти Росії значно зросли обсяги торгівлі юанем і рублем у Казахстані, оскільки російські банки використовують казахські фінансові ринки для валютних операцій з Китаєм. Обсяги торгівлі юанем і рублем подвоїлися, а Казахстан стає важли...
У серпні 2024 року середня зарплата в держустановах зросла на 44,6% і перевищила 55 тисяч гривень, причому керівники стратегічних установ, таких як НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг)...
