Відразу після долара: Вперше в історії юань став другою валютою на глобальному ринку

Китайський юань уперше в історії світового ринку торгового фінансування обігнав євро і став другою за величиною світовою валютою. Про це повідомляє Reuters, передають Патріоти України.

Агентство підкреслює, що долар, як і раніше, посідає провідні позиції в торгових розрахунках, а євро перемістилося на третє місце в міжнародних платежах. Тим часом частка китайської валюти в зовнішньоекономічних трансакціях зросла з 3,91% на початку 2023 року до 5,8% у вересні. І це є, за даними SWIFT, максимальним показником за останні п'ять років, протягом яких ведеться статистика.

Що стало каталізатором динаміки юаня

Світові компанії спрямовуються на боргові ринки КНР, випускаючи рекордні обсяги облігацій, номінованих у юанях, і позичаючи великі суми грошей у банків материкового Китаю. Це дає їм змогу отримувати вигоду з мінімальних відсоткових ставок у юанях, оскільки вартість фінансування в інших країнах різко зросла і показує тенденцію до підвищення.

"Зростання цих запозичень у китайських банків призвело до того, що юань обігнав євро і став другою за величиною валютою, що застосовується в глобальному торговельному фінансуванні, що дало поштовх амбіціям Пекіна щодо інтернаціоналізації юаня", — вказує Reuters.

На думку експертів агентства, глобальний поспіх запозичувати в Китаю суперечить здоровому глузду, оскільки міжнародні інвестори уникають другої за величиною економіки світу через побоювання геополітичної нестабільності та напруженості, слабкої висхідної динаміки.

"Хоча фундаментальна історія не є переконливою для китайських інвесторів, які прагнуть зростання, знецінення юаня, а також зниження ставок призводять до набагато дешевшої вартості запозичень", — каже Фіона Лім, старший валютний стратег Maybank.

"Рано радіти", кажуть експерти глобального ринку

За даними агентства, глобалізацію юаня слід оцінювати з обережністю. Більшість капіталу отримують китайські філії міжнародних компаній, і більше половини "зовнішніх" запозичень становлять операції материкових компаній у Гонконзі. Аналітики вказують на обмежене використання та обіг доходів від міжнародних облігацій в юанях і кажуть, що передчасно сурмити про інтернаціоналізацію.

Для Китаю зростаюча частка юаня у світовому фінансуванні є одним із головних пріоритетів інтернаціоналізації, хоча нещодавній сплеск активності, схоже, був здебільшого спрямований на внутрішнє використання.

"Облігації Panda неухильно просувають функцію юаня як валюти фінансування", — йдеться у звіті Народного банку Китаю, опублікованому в жовтні.

Водночас інтернаціоналізація юаня проходить не так добре, як звучить у заголовках китайських ЗМІ. Як і раніше, більше половини транскордонних трансакцій з використанням юаня відбуваються між материком і Гонконгом, а це досить локальна форма інтернаціоналізації.

"Відбувся сплеск використання юаня для врегулювання торгівлі, але тільки в рамках конкретних двосторонніх каналів таких країн, як Росія, Аргентина, Пакистан і Нігерія", — наголосив Марк Вільямс, головний економіст з Азії в Capital Economics.

Країни, геополітично орієнтовані на США, "не виявляють готовності перейти на використання юаня. Це говорить про те, що глобальне використання юаня в торгівлі досягне лише низької стелі".