Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Народні депутати, шукаючи шляхи наповнення держбюджету, вирішили обкласти податками доходи, а не споживання. У такому випадку найбільше втратять пересічні громадяни, наприклад, бюджетники, а не багатії. Про наслідки зростання податків, яке очікує українців, розповіла в ефірі "Київ 24" народна депутатка Ніна Южаніна, передають Патріоти України.
На думку Южаніної, нардепи мали можливість розглянути "більш конструктивний" спосіб наповнення бюджету. Натомість у Раді обрали інший шлях, від якого постраждають лікарі, вчителі, соціальна сфера, сфера обслуговування та інші громадяни, які отримують виплати з бюджету, пояснила політикиня. Саме вони платитимуть не 1,5%, а 5% військового збору, маючи при цьому і так невисокі зарплати. При цьому люди з більшими доходами не надто постраждають, бо і так мають більше. Крім того, під загрозою опиниться і приватний сектор, який ховатиме зарплати "в тінь", тобто бюджет не доотримає податків з "білих" зарплат. Ще один негативний наслідок, озвучений нардепкою: втрата доходів підприємств, які почнуть втрачати ще більше працівників.
"Всі, хто натиснув зелену кнопку, виступили проти людей, тому що є декілька варіантів заміни пропозицій на більш конструктивні, є ті, які могли б дати такий же ресурс додатковий до державного бюджету", — зауважила парламентарка.
Читайте також: Підвищення військового збору заклали в бюджет-2025
Крім того, Южаніна докладно описала, як саме постраждає бізнес. Спершу роботодавець збільшить фонд заробітної плати, щоб сплатити новий податок, тоді зменшаться його "фінансові результати до оподаткування", далі — відповідне зменшення податку на прибуток. На її думку, бюджет матиме одномісячний ефект, однак згодом підприємства позакриваються, бо не зможуть нести тягар податків.
"А що буде в найближчій перспективі? Що буде в перспективі за пів року і рік, коли буде велика кількість не неспроможних підприємств, у яких не витримують економічні показники", — сказала Южаніна.
Через санкції США проти Росії значно зросли обсяги торгівлі юанем і рублем у Казахстані, оскільки російські банки використовують казахські фінансові ринки для валютних операцій з Китаєм. Обсяги торгівлі юанем і рублем подвоїлися, а Казахстан стає важли...
У серпні 2024 року середня зарплата в держустановах зросла на 44,6% і перевищила 55 тисяч гривень, причому керівники стратегічних установ, таких як НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг)...
