В Офісі президента заявили про підготовку законопроектів, в яких передбачений не лише захист для викривачів корупції, а й виплата їм винагороди в межах 10% від суми відшкодованих державі збитків або розміру неправомірної вигоди, повідомляють Патріоти України.
До викривачів корупції в українців ставлення не дуже хороше. Часто ці правдолюби стикаються не лише з небажанням правоохоронних органів розбиратись в наданій інформації, а й небезпекою для свого життя.
Законопроект, який готують в Офісі Президента зможе реально захистити не лише викривачів та їхніх близьких, а також надасть право на безоплатну правову допомогу та конфіденційність. Також законодавчі новації передбачають винагороду в межах 10% від суми відшкодування державі збитків або розміру хабара.
Треба привітати ініціативу президента щодо посилення захисту прав викривачів в Україні. Дослідження показують, що це справді нагальне питання. Адже викривачі стикаються з утисками, порушенням їх трудових прав, кримінальним переслідуванням тощо,
– зазначає виконавчий директор Науково-освітнього центру протидії корупції Оксана Нестеренко.
Звісно, наразі ще триває робота над змінами до законодавства, тому можна говорити лише про оприлюднені новації. Чи не найбільше суспільство зацікавила можливість виплат викривачам винагороди за викриття корупції в межах 10% від суми хабара.
На думку Оксани Нестеренко, якщо в законі йтиметься про виплату 10% не від фактично повернених грошей, а від суми, зазначеної у судовому вироку – це не дуже добре. Така новація може зашкодити як викривачам, так і бюджету держави. Оскільки фактично гроші ще не повернуті, а 10% викривачеві вже треба заплатити. В такому випадку можуть з'явитись нові корупційні ризики. На жаль, в Україні не розвинені і не захищені як правові інституції, так і правова система.
В цій ситуації варто згадати гучні заяви генпрокурора Юрія Луценка щодо повернення державі мільйонів гривень через суди. Коли вирок у справі начебто є, і 10% викривачеві повернули, потім виявляється, що гроші так і не конфіскували чи їх взагалі не було.
Оксана Нестеренко зауважує, що виплата компенсації викривачам – це скоріше американська практика. Щоправда, там протягом останніх 5-6 років ця практика вельми комерціалізувалась. За цей період з'явилось чимало фірм, які почали заробляти на поверненні відсотків для своїх клієнтів. Як наслідок, саме через таку комерціалізацію ставлення до викривачів погіршилось. В Україні викривачів й без такої винагороди недолюблюють, тому після запровадження такої плати є ризики, що ставлення до цих людей лише погіршиться.
В Америці викривачем вигідно бути. Історія знає випадки, коли людина отримала 27 мільйонів доларів за повідомлення про корупцію. В цій країні за законом викривачі отримують 15-25% від вилученої суми. Також в Америці працює дуже багато громадських організацій, які допомагають захищати викривачів. У Південній Кореї теж надійно захищають викривачів. В цій країні, за потреби, охороняють не лише будинок викривача, а й цілий квартал, де живе він чи його родичі.
В Сербії закон передбачає тренінги для суддів, де їм розповідають про міжнародні стандарти, нове законодавство, практики захисту викривачів в інших країнах. Це робиться для того, щоб судді знали, які рішення вони мають право виносити, а які ні, та як вони можуть захистити викривача від переслідувань. На думку юридичного радника Transparency International Олександра Калітенко, це хороша практика, коли такі тренінги передбачаються для суддів чи працівників правоохоронних органів.
До речі, є країни зі схожою до нашої моделлю антикорупційних органів. Зокрема, йдеться про Словенію, де немає окремо спеціального закону, присвяченого захисту викривачів, але вони там справді захищені. Щоправда, в них є орган, який захищає викривачів, куди вони можуть звернутись за юридичним захистом чи консультацією.
Ще 5 років тому Єврокомісія негативно оцінила можливість прийняття на всій території ЄС закону про захист викривачів. Мовляв, він не на часі. А зараз вже є директива Євросоюзу щодо захисту викривачів. Поки її прийнято на рівні інституції ЄС, але це вже прогрес.
Залучення викривачів до виявлення корупції позитивно впливає на зниження її рівня в суспільстві. Це підтверджують й дослідження міжнародної організації із захисту викривачів.
У своєму дослідженні міжнародна організація із захисту викривачів порівняла роботу аудиторів та викривачів. 40% інформації про ефективність внутрішніх процесів, бізнес отримує від викривачів і 14% – внутрішнього аудиту. Викривачі працюють ефективніше за внутрішній аудит, – розповідає Олександр Калітенко.
Тож захищати викривачів потрібно і ця ініціатива президента актуальна. Щоправда, нам ще потрібно ретельно попрацювати над методами захисту.
ПриватБанк має право без попередження закрити кредитний ліміт будь-якому клієнту. Для того, щоб цього не трапилось, в банку радять активно користуватись картками, не затримувати кредитні платежі, мати легальний дохід (який можна підтвердити довідками),...
Українські банки планують підписати спільний меморандум та змінити правила для клієнтів. Йдеться про запровадження лімітів, в тому числі на IBAN перекази, передають Патріоти України. Про це повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" кілька учасників ринк...