За брехню під час отримання субсидій каратимуть інакше: Розміри низки штрафів переглянуть

Незабаром в Україні знімуть прив'язку штрафів та інших відрахувань до прожиткового мінімуму. У Кабміні вже підтримали відповідні законопроекти та подали їх до парламенту. Як повідомила глава Мінсоцполітики Марина Лазебна, для розрахунку мінімуму створять нову методологію, "щоб показник задовольняв потреби людей". За словами міністра, в уряді проаналізували 180 законодавчих актів, у яких є прив'язка до прожиткового мінімуму, і подивилися, на що її можна замінити. У результаті в Кабміні вирішили залишити цю прив'язку у формуванні основних нарахувань, визначених Конституцією: лише пенсія та мінімальна зарплата, інформують Патріоти України.

Розробкою зазначених законопроектів займалися у Мінсоцполітики за участю експертів. Зрештою вийшло чотири документи. Перший присвячений методології розрахунку прожиткового мінімуму, другий – відв'язці штрафів від мінімуму, інші – базовим величинам для штрафів, соціальних виплат і доплат.
Втім, Лазебна говорила про таку ініціативу ще наприкінці січня. За її тодішнім твердженням, якщо реформа пройде через парламент, замість прожиткового мінімуму з 2022 року використовуватимуться базові величини для грошових платежів та стягнень. Їх щороку індексуватимуть на рівень інфляції.
Для довідки: прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2022 року становитиме 2,393 тис. грн.
У судах буде менше казусів щодо санкцій
У розмові зі ЗМІ керуючий партнер ЮК "Альянс правових сил" Віталій Собкович звернув увагу, що прив'язка штрафів, наприклад, до неоподатковуваного мінімуму (17 грн) – це прикріплення до стабільного показника, який може змінюватись раз на десятиліття. Коли ми хочемо збільшити санкції, просто підвищуємо кратність мінімумів.
Але коли існує прив'язка до прожиткового мінімуму, то штрафи мають постійно змінюватись. І ось тут можуть виникнути проблеми з їх розміром, залежно від кожної окремої ситуації. У справу стає важливим час скоєння правопорушення та винесення судового вердикту, між якими можуть бути місяці.
"З іншого боку, прив'язка до прожиткового мінімуму загрожує складнощами при розрахунках штрафів. Є маса ситуацій, коли правопорушення відбувалося за одного прожиткового мінімуму, а суд виносить рішення, притягуючи людину до відповідальності, коли прожитковий мінімум вже інший", - пояснює він.
Штрафи зростають повільно. А у правоохоронців буде більше спокус
Штрафи створюються ще й із виховною метою. Якщо їх прив'язати до прожиткового мінімуму, то вони збільшуватимуться надто повільно. А часом просто символічно. А коли Верховна Рада підвищує санкції в рази, виходячи із прив'язки до неоподатковуваного мінімуму, то штрафи для громадян відчутно підскакують.

"Щоб штрафи, прив'язані до прожиткового мінімуму зросли, треба чекати роками. Не кажучи вже про інфляцію, яка їх знецінить. Вони не мають виховної мети. Але, з іншого боку, чим більший штраф, тим вища ймовірність корупції: у порушників з'являється бажання вирішити "все на місці", – зазначив Собкович.

Якщо штраф, наприклад, за перевищення швидкості становить 500 грн., а порушник хоче "вирішити питання" на місці за 200 грн., то це одне. Для контролерів ризик великий, а така сума його не виправдовує. Але якщо йдеться про 17 тис. грн, то тут для людей у погонах справді з'являється спокуса здобути неправомірну вигоду.
До речі, про те ж говорить нам експерт з права з Центру політичних реформ Олександр Марусяк, звертаючи увагу, що визначення розміру штрафу може передбачати три сценарії: конкретна сума, прив'язка до неоподатковуваного та прожиткового мінімуму. Перший варіант – найгірший, оскільки інфляція такі штрафи швидко з'їдає.
"Тому законодавці і придумали модель, згідно з якою штрафи прив'язані до неоподатковуваного мінімуму. Ще з 90-х він в Україні – 17 грн. І тому обсяги штрафів підвищують шляхом збільшення кратності цього мінімуму. З практичного погляду це зручніше, ніж весь час переглядати цифри", - пояснив він.
Кого це торкнеться насамперед
Насамперед, як зазначають наші співрозмовники, справа торкнеться штрафів за порушення податкового законодавства. Наприклад, про контрольовані операції. Простіше кажучи, йдеться про господарські операції українських підприємств, коли іншою стороною є нерезиденти (іноземці).
З початку цього року штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом, розраховуються відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Нинішнього року він становить 2,27 тис. грн.
Так, за неподання звіту з контрольованих операцій передбачено накладення штрафу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2021 року – 681 тис. грн).
"За прострочення у поданні звіту за контрольованими операціями штраф – один прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту", – наголосив Марусяк.

По-друге, звертає увагу експерт, за несвоєчасне декларування контрольованих операцій штраф підприємству буде таким самим, як і за прострочення за поданням звіту щодо них – один прожитковий мінімум. Але, як кажуть наші експерти, передбачити, чи підвищаться ці санкції, чи скоротяться, говорити зарано.

Необхідно почекати на рішення народних обранців щодо поданих Мінсоцом через Кабмін законопроектів. У розмові адвокат, старший партнер АК "Кравець і партнери" Ростислав Кравець наголошує на тому, що в контексті Мінсоцу санкції теж прив'язані до прожиткового мінімуму. Наприклад, саме так карають за надання неправдивої інформації з метою отримати від держави субсидію.
"Так, мається на увазі податкове законодавство та законодавство, яке регулює соцвиплати. Але пропозиція Лазебної може призвести до дисбалансу в політиці. Зараз у нас все зрозуміло: є відповідні компенсації, які мають ясні прив'язки. Зі змінами може зруйнуватися і поняття держгарантії", - вважає адвокат.
Джерело: UBR.ua

Постраждали пересічні громадяни США: Що купував Коломойський на відмиті в "ПриватБанку" гроші

неділя, 28 листопад 2021, 23:00

Український олігарх Ігор Коломойський за "відмиті" в Deutsche Bank та "ПриватБанку" гроші купував сталеливарні заводи та нерухомість у США. Після того, як заводи фактично перейшли у власність Коломойського, умови праці на них значно погіршилися та поча...

Хіти тижня. Forbes дізнався про головного підрядника "Великого будівництва", котрий перебирає на себе все більше "дорожнього пирога"

неділя, 28 листопад 2021, 19:00

Компанія Автомагістраль-Південь стала головним дорожнім підрядником програми "Велике будівництво". Офіційно вона належить одеситам Валерію Короткову (61%) та Олегу Наливанному, разом з тим, на думку учасників ринку, контролює її інший бізнесмен – Олекс...