Зміни клімату спричинили аномальну спеку в Україні та світі. Внаслідок того що температура влітку вже впродовж багатьох років зростає, зміщуються агрокліматичні зони, зазначають Патріоти України. Південь у нас стає більш посушливим, а зона Полісся, яка й раніше охоплювала невеликі території, далі зменшується. Проте завдяки збільшенню суми ефективних температур перед аграріями не лише постають нові виклики, але й відкриваються нові можливості. На овочевому полі можна збирати два врожаї. А в переліку культур, які вирощують в Україні, вже з’являються нові. Видання "Експрес" розпитало фахівців про зміни, котрі відбуваються в українському агробізнесі.

— Разом з підвищенням температур та зі зростанням теплозабезпечення агрокліматичні зони зсуваються на північ. Приблизно на 200 кілометрів, — розповідає Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру. — До прикладу, Київська область вже не є в зоні достатнього зволоження. Згадана зона й раніше охоплювала невеликі території — Чернігівську, Волинську, частину Житомирської, Рівненської областей та північні райони Київської. Тепер і ці регіони періодично потерпають від посух, яких раніше там не було.

Агрокліматичні зони та підзони визначають, зокрема, за кількістю ефективного тепла, що накопичується на певній території. Це, власне кажучи, основний показник для визначення того, які сільськогосподарські культури можна вирощувати у тій чи тій місцевості. Адже кожна культура має свої вимоги до кількості тепла та вологи.

А з огляду на те, що теплові ресурси в Україні збільшилися, можна говорити про появу нової термічної зони, яка охоплює Херсонську область, західні райони Запорізької, а також Крим. Йдеться про зону, в якій сума ефективного тепла збільшилася за останні десятиліття майже у 1,5 раза.

— Які можливості з’являються у сільгоспвиробників?

— Це дає змогу вирощувати нові культури. Наприклад, на півдні — бавовник та рис. Щодо бавовнику, то 30 — 40 років тому експериментували з цією культурою на території Херсонщини. Тоді не вдавалося одержати волокно, адже бавовник не визрівав. Тепер цілком вистачає тепла для визрівання цієї культури. Звісно, постають проблеми технологічні та економічні, але це не стосується саме кліматичних умов.

Зрештою, враховуючи зростання суми ефективного тепла, деякі плодові дерева, зокрема персики, ростуть не лише на півдні. Нині вони вже встигають достигнути в багатьох регіонах України. Як і баштанні.

— Так, кавуни вже вирощують не лише у південних областях, — зауважує Зеновій Сич, доктор сільськогосподарських наук, професор. — Переважно з розсади (касетної, щепленої). З насіння — лише ранні сорти. А от диня не дуже добре приживається у північних та західних областях. Рослини у цих регіонах частіше хворіють.

Що ж до бавовнику, то на Херсонщині його вирощували ще у 50-ті роки. У цій області був бавовняний комбінат. Але на той час врожайність бавовнику була дуже мала. Одержували по 2 — 3 центнери бавовни з гектара. Коли бавовник визрівав у вересні, то починалися дощі, і волокно важко було зібрати. Тепер у нас вирощують українські ранньостиглі сорти бавовнику. І рослини встигають визріти.

Із нових культур, які відносно недавно почали вирощувати, — батат (солодка картопля). Він вважається субтропічною культурою. Та зміни клімату і виведення районованих для України сортів дало змогу вирощувати батат і в нас. На Одещині кілька років вирощують мигдаль у промислових масштабах. Сади мигдалю закладено і на Львівщині. Це нова для нас культура і, як кажуть господарі, що її вирощують, — перспективна.

— А що буде з традиційними для нас культурами?

— Для картоплі і таких коренеплодів, як морква, буряки, тепер вкрай несприятливі умови. Грунт на глибині 10 — 15 сантиметрів прогрівся до 30 — 32 градусів. При таких температурах спостерігається припинення росту коренеплодів. Тому не слід чекати доброго врожаю цих овочів. Він виявиться кращим у тих регіонах, де спека не буде тривалою.

● З. Сич:

— До прикладу, минулий рік на Дніпропетровщині був вологий. Тож цього року дехто вирішив вирощувати квасолю, гарбузи на насіння. Та через нинішню спеку і посуху, що триває ще з весни, не зберуть нічого. На полях майже все повигоряло. А от на Тернопільщині і Хмельниччині цьогоріч гниє часник.

— Поганим буде і врожай капусти, — розповідає Іван Стефанишин, експерт з аграрних питань. — Головки не зав’язується через спеку.

— А як щодо двох врожаїв за сезон з одного поля?

● І. Стефанишин:

— Усе залежить від пристосування до нових умов. Адже потрібно вносити певні корективи у технологічні процеси. Можливо, варто змінити способи підготовки грунту до початку вирощування, підібрати відповідні сорти культур тощо. На жаль, на сьогодні немає ґрунтовних досліджень науковців, на які б могли опиратися аграрії. Хоча ще 20 років тому деякі українські вчені передбачили те, що відбувається нині. Зокрема, щодо зменшення зони достатнього зволоження.

Тепер можна говорити про збір двох врожаїв у тепличних господарствах. От, скажімо, в Туреччині, звідки до нас везуть багато овочів, теж отримують два врожаї за сезон у теплицях. Звісно, йдеться про культури з коротким вегетаційним періодом (салат, шпинат, редиску тощо). Культури зернової групи чи, приміром, цукрові буряки, ріпак, двічі на рік у відкритому грунті не вдасться вирощувати. Хіба що культури овочевої групи — цибулю, картоплю.