Соя давно стала одним із популярних джерел рослинного білка. Її вживають у вигляді бобів, тофу, едамаме, темпе, місо та інших продуктів. Водночас навколо цієї культури існує чимало суперечок — від можливого впливу на травлення до побоювань щодо фітоестрогенів, передають Патріоти України.
Вплив сої значною мірою залежить від кількості та форми продукту. Видання Eat This зібрало дані про те, які зміни можуть відбуватися в організмі за регулярного споживання сої.
Значна частина сої у США є генетично модифікованою та вирощується із застосуванням гербіцидів. Через це дослідники вивчали можливу наявність залишків гліфосату в соєвих бобах.
Однак сам факт виявлення залишків пестицидів не означає автоматично, що продукт є небезпечним. Потенційний ризик залежить від концентрації речовини та тривалості впливу.
Соєва олія широко використовується у виробництві готової та смаженої їжі. Вона містить значну кількість омега-6 жирних кислот, які необхідні організму.
Водночас надмірне споживання олії у складі великої кількості ультраоброблених продуктів може робити раціон менш збалансованим. Тому важливим є не лише саме джерело жиру, а й загальна структура харчування.
Соя належить до поширених харчових алергенів. У людей із відповідною чутливістю її вживання може спричиняти свербіж, подразнення в роті або горлі та інші алергічні реакції.
Окремі дослідження також описували реакції на соєві продукти у людей із алергією на пилок берези.
Соєві боби містять фітинову кислоту. Ця речовина може зв’язувати деякі мінерали та частково зменшувати їхнє засвоєння.
Йдеться, зокрема, про залізо, кальцій, магній і цинк. Водночас замочування, термічна обробка та особливо ферментація можуть зменшувати кількість таких сполук у продукті.
У сирих соєвих бобах містяться інгібітори трипсину та інших ферментів, які можуть ускладнювати перетравлення білків. Саме тому сою зазвичай не вживають сирою.
Замочування та термічна обробка допомагають зменшити кількість цих речовин і зробити продукт легшим для перетравлення.
Соя містить багато клітковини та олігосахаридів — сполук, якими живляться кишкові бактерії.
Для травної системи це може мати позитивне значення, однак у деяких людей велика кількість таких речовин може призводити до газоутворення, здуття живота або іншого дискомфорту.
Темпе, місо та інші ферментовані соєві продукти відрізняються від звичайних соєвих бобів способом приготування.
Під час ферментації частково зменшується кількість фітатів та інших антинутрієнтів. Це може покращувати доступність деяких поживних речовин і робити продукт легшим для травлення.
Дієтолог Ізабель Сміт зазначає, що ферментована соя загалом може краще переноситися, оскільки процес ферментації здатен підвищувати доступність окремих поживних речовин.
Соєві продукти містять ізофлавони — рослинні сполуки, структура яких частково подібна до естрогену.
Дослідження показують, що вони можуть певною мірою зменшувати частоту припливів у жінок під час менопаузи. Водночас ефект зазвичай є помірним і не прирівнюється до дії гормональної терапії.
Побоювання щодо сої часто пов’язані саме з її фітоестрогенами. Однак дослідження за участю людей не підтвердили, що звичайне споживання соєвих продуктів підвищує ризик раку молочної залози.
Деякі дослідження, навпаки, виявляли зв’язок між більшим споживанням ізофлавонів та кращими показниками виживання серед жінок із раком молочної залози.
Це не означає, що соя є засобом профілактики або лікування раку. Йдеться лише про те, що сучасні дані не підтверджують поширене побоювання щодо небезпечного впливу звичайних соєвих продуктів на гормонозалежні пухлини.
Деякі соєві продукти, зокрема тофу, можуть бути джерелом білка, кальцію та інших поживних речовин.
Це може бути особливо актуально для людей, які не вживають молочних продуктів. Водночас кількість кальцію в тофу та інших продуктах залежить від технології їхнього виробництва, тому склад різних продуктів може суттєво відрізнятися.
За словами дієтолога Ізабель Сміт, сама по собі соя не має вагомих підстав вважатися шкідливою. Більше значення має те, скільки її людина споживає та в якому вигляді.
Фахівчиня радить віддавати перевагу цільним соєвим продуктам — тофу, едамаме та ферментованим продуктам — і вживати їх помірно. Натомість сильно оброблені соєві продукти краще не робити основою раціону.
Таким чином, звичайні соєві продукти можуть бути частиною різноманітного харчування. Водночас варто звертати увагу на склад конкретного продукту та кількість доданих жирів, цукру й інших компонентів.
Соя давно стала одним із популярних джерел рослинного білка. Її вживають у вигляді бобів, тофу, едамаме, темпе, місо та інших продуктів. Водночас навколо цієї культури існує чимало суперечок — від можливого впливу на травлення до побоювань щодо фітоест...
Ви майже заснули, як раптом відчуваєте гостре відчуття падіння з висоти і все тіло сіпається в різкому судомищі. Цей дивний і часом лякаючий феномен знайомий майже кожній людині на планеті. У науці це явище називається гіпнагогічним посмикуванням, і во...
