Найсмачніший львівський сирник: Детальний рецепт від відомого письменника

"Так. То є пост винятково для хлопів. Кобітам не читати. Хіба співчувати. Нє, я знаю, що завтра не День Матері і не васьмоє марта. Бо й не чую, аби коти вищали. Але мені ся здає, що це не має значення. Тому я пишу цей пост для хлопів. Навіть для тих, що мають до кухні дві ліві руки і одна нога ся заплітає", - пише письменник Юрій Винничук на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Отже, поки ваша коханюща бігає за пилосотом, фехтує шваброю і грає на баняках джаз-борщ, слухаючи при цьому інструктора з йоги онлайн і вирішуючи глобальні проблеми молодшого з леґо, а з алгебри – в старшого, ви можете чудово розвіятися і збагатити цей нудний суботній деньок.

Все, що треба – просто скочити на базар і купити 1.5 кг сиру, мед, манку і родзинки. Далі тихенько з закупами проникаєте на кухню і вивалюєте сир у міксер, додаєте 3 яйця (якщо дуже сухий, то й 4 – не будемо собі жєлувати, як казала моя бабця), 1 шклянку манки, 0.3 чайної ложечки соди і 0.5 ч.л солі.

Якщо в заморознику завалялися 1-2 варені картоплини, то і їх туди ж. А як нема, не біда. А оскільки ми, хлопи, завше пильнуємо свою фігуру, то не забуваємо, що цукор – біла смерть, тому додаємо до міксера ще й велику ложку меду і 4 бульки рафінованої оливкової олії. Не масла і не, курча беля, маргарини! А 4 бульки олії. Для тих, в кого з арихметикою не альо, пояснюю: один бульк – одна секунда.

Не слухайте кобіт, які до сирника кладуть 8-10 яєць, пачку масла і шклянку цукру. Вони просто хочуть, аби ви спухли і нікому більше не подобалися, тільки їм. Одна мені так і сказала.

Потім все це вивалюєте у великий баняк чи миску, додаєте жменю родзинок (можна і в'ялену журавлину), можна ще потерти на терку шкірку цитрини, але не конче, і натхненно калапуцькаєте, наспівуючи "Зродились ми великої години...".

А щойно після цього тихенько підкрадаєтеся до коханющої, вимикаєте пилосот, йогу, старшого і молодшого, і просите виділити вам деко для того, що ви накалапуцькали.

Усі репліки: "Ой! А шо то таке-е-е-е?", "Йой, та воно шось рідкувате" або "Йой, та воно шось густувате" – сміливо ігноруйте. Як і будь-які уточнення: "А ти дав туди..." – хе-хе! – звісно ж: 8-10 яєць, маргарин, шклянка цукру... .

Відповідь одна: ДАВ! Тут головне стояти на своєму. Ніколи не здавайтесь! ДАВ! І шлюс.

На виділене вам деко ви робите ще один бульк олії, розпацькуєте його по всій поверхні і по боках. Потім берете жменю мелених сухарів або борошна і посіваєте. А щойно тоді вивалюєте туди тісто і вирівнюєте.

А потім розігріваєте братруру (духівку) до 200 градусів і вставляєте ваш витвір на середній рівень. Печеться воно зо пів години, хоча це не факт, бо є різні нюанси. Але ж ми з вами не пальцем роблені. Ми беремо тоненький патичок (наприклад такий як продають для шашликів) або виламуємо з улюбленої рожі вашої дружини гілочку, чи цупимо в малого олівець (не хімічний) і штрикаємо – якщо на патичку нема тіста і він чистий і гладенький, як ви у день свого народження, то можна виймати.

Але оскільки я не знайомий ані з вашою дружиною, ані з вашою братрурою, то, озброївшись лопаткою, я б на 30-тій хвилині ще б інтимно позаглядав під спід сирника, чи добре він припікся. І якщо слабше, ніж вгорі, то варто опустити його на нижній рівень, а верх накрити фольгою і ще потримати кілька хвилин.

Ну, а потім виймаєте і, вимкнувши швабру, алгебру і леґо, сповіщаєте благу вість: "Курди молі! Не вірю сам собі! Я це зробив! Єссссс!". А вже тоді, як вони засмакують, а коханюща скаже: "А я не казала? 10 яєць, пачка масла і шклянка цукру зробили свою справу!", можете признатися у своєму гріхові. Але все спихайте на мене".