Навіщо віряни цілують ікони та чи обов'язково це робити - пояснення священнослужителів

У храмах багато вірян підходять до ікон, хрестяться, вклоняються та цілують святі образи. Такий жест має давнє релігійне значення, однак повторювати його зобов'язаний не кожен. Людина може помолитися перед іконою та вклонитися їй, не торкаючись губами, передають Патріоти України.

Чому християни цілують ікони

Поцілунок ікони — це традиційний жест пошани, любові та поваги до того, хто на ній зображений: Ісуса Христа, Богородиці або святого.

Богословське обґрунтування шанування ікон було закріплене на Другому Нікейському соборі 787 року. Його учасники підтвердили, що святим образам можна віддавати належну шану через поклони та інші форми вшанування.

Водночас ікона не є предметом поклоніння нарівні з Богом. Вшановуючи зображення, християни виявляють повагу до особи, яку воно представляє.

Чи обов'язково цілувати ікони в храмі

Ні. У Православній церкві України пояснюють, що прикладання до ікон і їх цілування — це давня благочестива традиція, а не обов'язкове правило.

Якщо людина не хоче торкатися святого образу губами або має певні застереження, вона може просто вклонитися перед ним.

Тому не варто хвилюватися, що відвідування храму буде неправильним без поцілунку ікони. Значно важливіше розуміти сенс цього звичаю, а не виконувати його механічно. Молитва перед святим образом і шанобливий уклін також є виявами поваги.

Як правильно прикладатися до ікони

Згідно з церковною традицією, до святого образу слід підходити спокійно, не поспішаючи та не створюючи незручностей іншим вірянам.

За поясненням ПЦУ, прийнято двічі перехреститися з поясним поклоном, після чого прикластися до ікони. Потім можна ще раз перехреститися, вклонитися та відійти.

Також існують певні рекомендації щодо самого поцілунку:

• цілувати ікону варто не в обличчя зображеної особи, а в руку, ногу або край одягу — залежно від зображення;
• якщо на іконі зображено кількох святих, достатньо одного прикладання;
• не рекомендується цілувати образи нафарбованими губами з гігієнічних міркувань.

Отже, цілування ікон — це спосіб виявити пошану, а не обов'язкова умова молитви. Якщо людина не хоче прикладатися до святого образу, вона може просто вклонитися й помолитися.