Не варто вважати себе жертвою обставин: Експертка про те, як боротися з менталітетом бідності, який шкодить зокрема й здоров’ю

Учені стверджують, що менталітет бідності призводить до хронічного стресу, а в тривалій перспективі – навіть змінює хімічний склад та гормональний фон організму. Проте часто саме реалії формують такий менталітет. В Україні вони воєнні, передають Патріоти України

Відповідно до опитування, проведеного однією з соцмереж у червні цього року, у 18% респондентів фінансовий стан погіршився так, що їм доводиться витрачати раніше відкладені кошти. Близько 70% українців зауважують, що не мають можливості робити заощадження через низькій рівень доходів.

– Але, попри все, не варто впадати у відчай та включати так зване мислення бідняка, – каже менторка з фінансового мислення та експертка з питань корпоративних і персональних фінансів Єлєна Шепель.

Факти ICTV звернулися до фахівчині з проханням розказати, чи можна щось змінити у своєму світосприйнятті, щоб позбутися обтяжливого відчуття жертви обставин.

– Дійсно, людині з менталітетом бідності притаманно вважати себе жертвою обставин, – зазначає експертка.

За її словами, саме це призводить до того, що у всіх своїх фінансових проблемах людина звинувачує непереборні обставини та інших людей.

Також для мислення бідняка характерно тяжіння до песимізму. Такі люди схильні концентруватися на негативі, часто втрачають здатність бачити позитив та реалістично дивитись на речі.

Часто вони не вірять, що удача та успіх коли-небудь у житті будуть на їхньому боці.

Вони часто незадоволені своєю роботою та місцем, де живуть, але водночас нічого не змінюють, просто скаржаться роками.

Вчені стверджують, що одним із важливих аспектів, що впливають на наші статки – є думки та почуття.

– Думати та дбати про гроші – це абсолютно нормально, тут ніхто не буде сумніватись, – наголошує Шепель.

Менторка з фінансового мислення, посилаючись на власний досвід, зазначає, що найбільший стрес спричиняють борги та кредити.

А життя в борг та відсутність плану, як цей борг погасити, призводить до ще більших фінансових проблем та депресивного стану.

Є навіть поняття – фінансовий стрес. Це напруження та стрес від невдоволення своїм фінансовим станом, або несподіваними фінансовими втратами.

Людина, яка тривожиться через відсутність грошей кожен день, постійно знаходиться під дією гормонів стресу.

Окрім того, постійне порівняння себе з іншими, невдоволеність рівнем доходів можуть призвести до появи шкідливих звичок – куріння, алкогольної або наркотичної залежності.

Під час стресу спостерігається підвищений кров’яний тиск, затримка води в клітинах організму, виснаження імунної системи. Невдоволення фінансовим становищем буквально пожирає людину зсередини.

– Менталітет бідності не дозволяє людям цінувати свій час та інвестувати у власне здоров’я. Ігноруючи рівень втоми, – каже Єлєна Шепель.

З часом це призводить до величезних витрат на лікування або відновлення психологічного стану.

– Я помітила, що коли людина каже, що в неї немає часу на здоров’я, це самообман, – наголошує менторка.

Достатньо подивитися в її телефоні, скільки часу витрачається, наприклад, на бездумне гортання соціальних мереж. І виявиться, що 3-4 години на добу вилітають в нікуди.

А це саме той час, який можна витратити на себе, на зміцнення здоров’я.