Небезпека поряд: Медики попереджають, що не можна робити, коли чхаєте

Чхання – це захисна рефлекторна функція організму, спрямована на видалення подразників з носа. Цей процес знаходиться поза нашим свідомим контролем. У момент чхання тиск у дихальних шляхах у понад 30 разів перевищує тиск під час фізичного навантаження. Оцінки швидкості чхання коливаються від 5 метрів на секунду до понад 150 кілометрів на годину.

Часто ми зупиняємо чхання, щоб не завдавати оточенню зайвих незручностей. Це пов’язано з теорією контролю болю та ідеєю, що можна змінити нервові реакції за допомогою зовнішньої стимуляції. Вчені застерігають: враховуючи швидкість чхання, зупиняти його після того, як воно почалося, доволі небезпечно. Деталі розповіло Science Aler.

Мимовільний рефлекс

Чхання виникає, коли сенсорні нерви в носі стимулюються подразниками, наприклад, алергенами, вірусами, бактеріями або навіть рідиною. Сенсорні нерви передають інформацію про подразників до мозку.

У момент, коли порогова кількість сигналів подразнення досягає мозку, виникає рефлекс чхання. Він складається з кількох етапів:

1. глибокий вдих;
2. підвищення тиску в дихальних шляхах;
3. скорочення діафрагми і м'язів ребер;
4. рефлекторне закривання очей;
5. сильний видих.

Під час видиху під час чхання язик закриває задню частину рота, тому повітря проходить переважно через ніс. Повітря, що випускається через ніс, витягує подразники, які викликали чхання.

Трійчасті нерви

Трійчасті нерви є найбільшими і найбільшими чутливими нервами в тілі. Лівий і правий трійчасті нерви несуть сенсорну інформацію від обличчя до мозку. Сюди входить сенсорна інформація про дотик, біль і подразнення шкіри обличчя, носа та рота. Усередині кожного трійчастого нерва є тисячі окремих нервових гілок, кожна з яких передає певний тип сенсорної інформації.

За словами вчених, у спинному мозку ці нерви "спілкуються" один з одним через інтернейрони, перш ніж відправити своє повідомлення в мозок. Інтернейрони є так званими "воротами" теорії контролю болю.

Є багато порад, як зупинити чхання. До них відносяться потягування за вухо, прикладання язика до передньої частини рота або задньої частини зубів, торкання носа або навіть засовування пальця в ніс. Усе це стимулює трійчасті дотикові нерви та може заблокувати подразнюючі сигнали.

Але вчені застерігають уникати зупинки чхання. Справа в тому, що, закриваючи ніс або рот під час чхання, ми сприяємо підвищенню тиску в дихальних шляхах у 5-20 разів. Тиск, не знаходячи виходу, може пошкодити очі, вуха або кровоносні судини. Хоча ризик низький, але, за словами вчених, були випадки аневризми головного мозку, розриву горла та колапсу легень через зупинку чхання.