Нині це може здивувати! Чому в СРСР були такими популярними шапки з хутра

Ми не закликаємо вас іти передивлятись радянське кіно, але якщо згадати будь-який фільм часів СРСР, дія якого відбувалась взимку, ви точно згадаєте образи головних персонажів, вдягнених у хутряні шапки. них ходили усі - чоловіки, жінки і навіть діти, передають Патріоти України.

При цьому зараз такі головні убори вважаються радше екзотикою. Але чому в Союзі існувала така повальна мода на шапки з хутра і куди вона поділась? OBOZ.UA розбирався у питанні.

Насправді хутряна шапка в радянському побуті була чимось набагато більшим, ніж просто захистом від морозу. За фасоном і видом хутра можна було без помилок визначити статус людини, її статки та близькість до партійної верхівки. Прості робітники носили головні уборі з кролика чи цигейки, дами мріяли про норку, а комуністична верхівка хизувалася каракулем.

Проте не тільки специфічна мода була причиною такої розповсюдженості хутряних шапок. Звісно, тут не обійшлося і без особливостей планової економіки, яка породжувала дефіцит на все. Красиву трикотажну шапку було не знайти – в магазинах продавались хіба спортивні "півники", які годились для школярів та лижників.

А ще на більшій частині СРСР свої умови диктував різкий клімат із суворими зимами. Легкі вовняні шапки не захищали достатнім чином, а пуховики з каптурами, які могли би їх доповнити, були величезною рідкістю. Саме тому перевагу віддавали головним уборам, які справді добре гріли.

На додачу хутро було довговічним – шапку з цього матеріалу могли купувати на десятиліття, ретельно перешивати або передавати у спадок. Ба більше, у приміщеннях, у тих же театрах чи ресторанах, жінки часто не знімали свої масивні норкові "куби", демонструючи всьому залу дорогоцінний аксесуар, який коштував кілька місячних зарплат. А чоловіки, боячись крадіжок (адже зняти шапку з голови перехожого було популярним промислом), часто пришивали до них гумки, які зачіпали за підборіддя.

Чому ж сьогодні цей тренд здається нам безнадійно застарілим? По-перше, зими в Україні стали доволі м’якими, тож носити на голову важку і надзвичайно теплу конструкцію сенсу більше нема. По-друге, стався колосальний технологічний стрибок у легкій промисловості: сучасні синтетичні матеріали та мембрани гріють не гірше, але при цьому вони легкі, компактні та не бояться вологи.

Проте найголовніша причина – зміна етики. Епоха "статусного споживання" тваринного хутра минає. Сьогодні демонстрація розкоші через натуральне хутро часто сприймається не як успіх, а як несмак або жорстокість. Зараз люди обирають легкість і гуманність, залишаючи важкі хутряні "формовки" як експонат у музеї радянського побуту.