Нині це може здивувати: Чому в СРСР сушили одяг на морозі

Характерною рисою радянської багатоповерхівки були мотузки для сушіння білизни, розташовані просто у дворі. За часів СРСР люди виносили туди своє прання, причому робили це як влітку, так і в зимові морози, передають Патріоти України.

Сучасній молоді ідея сушити випрані речі на морозі може здатись абсурдом, однак насправді цей метод не тільки працює, але і має очевидні переваги. OBOZ.UA розповідає, які саме.

На перший погляд це справді здається дивним: мокрі речі за мінусової температури замерзають, стають твердими, то як вони взагалі можуть висохнути? Насправді вода за таких умов все одно продовжує випаровуватися з тканини. Особливо в суху та вітряну погоду. Тому сушіння надворі в сонячний і холодний зимовий день – це цілком нормально.

Головна перевага, яку він давав мешканцям тісних хрущовок полягала в тому, що речі не набували затхлого запаху, який часто з’являється, коли вологий одяг довго сохне в теплому приміщенні. До того ж під час сушіння на вулиці вся волога не потрапляла до квартири. Враховуючи погану вентиляцію та слабке опалення радянських квартир, це було доволі важливим чинником

Спосіб також давав надзвичайно приємний бонус – після морозу білизна часто мала особлик свіжість. Саме тому постільні речі, рушники та одяг намагалися хоча б час від часу сушити надворі навіть узимку. Мороз також може частково пригнічувати деякі мікроорганізми, хоча називати такий спосіб повноцінною дезінфекцією не варто.

Щоправда, є важлива умова: найкраще білизна сушиться на морозі за сухої погоди та вітру. А ось у туман, високу вологість і безвітря такий спосіб працює значно гірше. Перелічені погодні умови майже не мали переваг у порівнянні із сушінням вдома.

Тож зимове сушіння білизни було не дивною радянською звичкою, а цілком логічним побутовим прийомом. Він дозволяв отримати свіжі речі, не перетворюючи квартиру на сушарку для білизни.