Нині це шокує! Навіщо в СРСР капронові колготки варили у хлорці і обробляли оцтом

У часи Радянського Союзу звичайнісінькі капронові колготки були справжнім символом розкоші та дефіциту. Дістати цей модний аксесуар було непросто, а його вартість робила його доступним далеко не кожній жінці, передають Патріоти України

Через не найкращу якість радянських виробів та захмарну ціну іноземних, жінки вдавалися до неймовірних хитрощів, щоб продовжити термін служби цієї цінної речі. Вони буквально проводили хімічні експерименти над колготками, використовуючи підручні засоби.

Такий винахідливий підхід став частиною побуту радянської жінки, яка прагнула виглядати стильно попри всі перешкоди.

До появи капронових "панчішних штанів" радянські жінки користувалися переважно грубими бавовняними панчохами. Ці панчохи, часто непривабливих кольорів як тілесний, сірий чи коричневий, теж були неабияким придбанням і носилися переважно на свята через свою високу вартість. Ситуація почала змінюватися у 60-х роках, коли в СРСР з'явилися перші чеські колготки, які швидко завоювали популярність як новий модний елемент гардероба.

Як зробити капронові колготки міцнішими

Саме бажання зберегти дорогий дефіцитний виріб спонукало жінок до нестандартних методів догляду. Щоб зміцнити волокна та відновити колір, колготки могли кип'ятити у воді з додаванням хлорки для відбілювання або обробляти розчином оцту, соди та солі. Траплялося навіть фарбування колготок креслярською тушшю, аби приховати потертість чи змінити відтінок. Хоча такі агресивні методи часто шкодили тонкій тканині, радянські модниці не полишали спроб продовжити життя своїх колготок.

Капронові колготки мали в СРСР особливий статус. Їх ціна коливалася в межах 7-15 рублів, що було суттєвою частиною середньої зарплати робітника, яка становила близько 100 рублів. Тому колготки надягали виключно з особливих нагод. Існувало навіть уявлення, що ознакою заможності радянської жінки є можливість носити колготки щодня, навіть під штанами.

Навіть якщо колготки зазнавали пошкоджень, їх не поспішали викидати. Радянські жінки демонстрували дивовижну майстерність у ремонті, ретельно штопаючи дірки нитками, іноді навіть використовуючи власне волосся для тонких петель. Існували навіть спеціальні пристрої для підняття петель. Крім того, навіть сильно зношені колготки знаходили друге життя в господарстві.

З початку 70-х років радянська промисловість почала випускати власні колготки, які, попри свою товщину, стали кроком уперед. Однак потяг до тонких та елегантних іноземних виробів, як-от нейлонові колготки, зберігався. Історія колготок у СРСР є яскравим прикладом того, як в умовах дефіциту та обмежених можливостей побутова кмітливість та винахідливість ставали ключовими для жінок