"Паста Амосова не вилікує"? Кардіологиня сказала, що насправді підтримує здоров'я серця

Дієтичних добавок, які були б по-справжньому корисними для серцево-судинної системи, не існує. Однак маркетинг у цій сфері працює доволі ефективно, спонукаючи людей вживати добавки, які, як обіцяють виробники, знижують ризик виникнення низки захворювань. Широко відома "паста Амосова" сама по собі також не здатна захистити або вилікувати від серцево-судинних хвороб, передають Патріоти України.

Про це розповіла лікарка-кардіологиня Лариса Міщенко, докторка медичних наук, завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ "Національний науковий центр "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України.

Дієтичні добавки не знижують ризик серцево-судинних захворювань

Міщенко наголошує – дієтичних добавок, корисних для серцево-судинної системи, не існує. Міф про їхню користь найбільше поширений серед молоді та людей середнього віку.

"Сфера добавок має доволі ефективний маркетинг, зокрема в соціальних мережах, і люди дійсно мають багато інформації про їхній буцімто позитивний вплив, але, слід розуміти, що це інформація рекламного характеру. Насправді жодні дослідження не довели, що ці добавки знижують ризик виникнення інфаркту, інсульту чи інших серцево-судинних захворювань", – сказала кардіологиня.

Вона пояснила: якщо під час досліджень виявляється клінічно значущий ефект дієтичної добавки, вона перестає вважатися добавкою і потрапляє у категорію лікарських засобів.

"Коли пацієнти питають мене про добавки, моє завдання – переконатися, що вживання таких добавок безпечне з урахуванням усіх супутніх захворювань. Якщо шкоди немає, я не заперечую. Але для мене найважливіше, щоб пацієнти з серцево-судинними захворюваннями приймали ліки, ефективність яких доведена та які реально впливають на прогноз", – додала лікарка.

"Паста Амосова" не вилікує серцево-судинні хвороби

Не існує жодного суперфуду чи чарівного продукту, який сам по собі може захистити або вилікувати від серцево-судинних хвороб. Простого рішення для цієї проблеми немає, а справжній захист серця – це комплексна робота над способом життя.

Лариса Міщенко порадила замість пошуку "чарівної пігулки" зосередитися на ключових, доведених медициною принципах:

– Збалансоване харчування. 50% від добового раціону мають становити овочі та фрукти, 25% – білок (рослинного (бобові) та тваринного (нежирне м’ясо, молочка) походження), ще 25% раціону (цільнозернові продукти) – джерела клітковини, а не один екзотичний інгредієнт.

– Регулярна рухова активність. Щоденне кардіонавантаження допомагає зміцнити серце і судини. Навіть звичайна ходьба у помірному темпі 30-40 хвилин поспіль щодня є ефективною для покращення стану серця та судин.

– Відмова від нікотину й алкоголю. Куріння та вживання алкоголю суттєво підвищують ризик серцево-судинних хвороб, тому потрібно від них відмовитися. Рекомендація щодо куріння є однозначною, проте дискусія про вплив алкоголю досі триває. На сьогодні в настановах з лікування серцево-судинних захворювань допускається вживання алкоголю в обмеженій кількості, зауважує Міщенко.

Якщо ж у людини вже є проблеми з серцево-судинною системою, важливо дотримуватися призначеної лікарем терапії. Наприклад, вкрай важливо дотримуватися призначеного лікарем лікування артеріальної гіпертензії, адже неконтрольований підвищений тиск може призводити до інсульту, інфаркту міокарда та фібриляції передсердь.

"В Україні приблизно 10 мільйонів людей мають підвищений артеріальний тиск, але лише 14-16% з них вдається досягти цільового показника – нижче 140/80 мм рт.ст. завдяки дотриманню здорового способу життя та регулярному прийому ліків. До того ж маючи діагноз артеріальна гіпертензія, важливо приймати призначені лікарем препарати постійно, навіть якщо самопочуття хороше", – наголосила кардіологиня.

Чи є крапельниця панацеєю?

"Серед людей старшого віку поширений міф, що крапельниця здатна покращити роботу серця. Крапельниця – лише спосіб швидкої доставки ліків до серця або судин у невідкладних станах. Тож думка, що достатньо "прокрапатися" раз на рік і цього вистачить для підтримки серця, щоб не приймати щоденні призначені препарати, – абсолютно хибна", – зазначає Лариса Міщенко.

Справжня, щоденна та ефективна підтримка серця – це повне дотримання лікування, призначеного лікарем, і корекція способу життя. Необхідно довіряти сучасним, доказовим методам лікування, а не покладатися на застарілі та нерегулярні процедури, додала кардіологиня.

Якщо хворе серце, фізична активність не заборонена

Серцево-судинні захворювання не є протипоказанням до рухової активності, а навпаки роблять її ще необхіднішою. Водночас інтенсивність і вид навантажень слід узгоджувати з лікарем.

"Найкраще, що ви можете зробити для своєї серцево-судинної системи, – це регулярні аеробні навантаження або так звані кардіотренування (піша ходьба, плавання, танці, біг тощо). Для кожної людини темп та інтенсивність будуть різними – це залежить від віку, стану здоров’я та фізичної підготовки. Головне правило: рухова активність має тривати щонайменше 30 хвилин поспіль щодня. Для когось це може бути піша прогулянка у середньому темпі, для когось – біг у швидкому темпі", – зауважує Лариса Міщенко.

Кардіологиня додала, що молодим людям або тим, хто не має серйозних захворювань, можна додавати й силові та резистивні тренування. Це можуть бути віджимання, вправи з гантелями чи штангами тощо.

Про шкоду білкових добавок та анаболічних стероїдів

Міщенко застерегла від використання анаболічних стероїдів і білкових добавок для нарощування м’язової маси, бо вони є шкідливими для серцево-судинної системи.

"Білкові добавки створюють додаткове навантаження на нирки – хронічні проблеми з нирками можуть підвищувати ризик виникнення серцево-судинних хвороб. Водночас анаболічні стероїди можуть викликати гормональні збої, підвищення артеріального тиску та інші серйозні ускладнення", – каже лікарка.

Здорове нарощування м'язової маси має відбуватися через збалансоване правильне харчування, належний режим тренувань та відпочинку, а не за допомогою препаратів, які ставлять під загрозу життєво важливі органи.