Перевірте себе! ТОП-4 сигнали тіла, які натякають на ваше довголіття

Людство завжди намагалося відшукати секрет довголіття, але відповідь часто приховується у дрібницях нашого повсякденного життя. Науковці доводять, що певні показники здоров’я та способу життя можуть натякати, скільки років нам судилося прожити, передають Патріоти України.

Йдеться не лише про харчування чи активність, а й про несподівані речі – від стану очей до здатності тримати рівновагу. Видання eatthis.com опублікувало чотири ключові чинники, які, за дослідженнями, можуть передбачити тривалість життя.

Фонтану вічної молодості не існує, проте варто звернути увагу на досвід людей із так званих блакитних зон – регіонів, де мешкають найздоровіші та найдовгоживучіші у світі. Це, зокрема, Барбаджія (Сардинія), Ікарія (Греція), півострів Нікоя (Коста-Рика), місто Лома-Лінда (Каліфорнія) та японська Окінава. Жителі цих місць дотримуються принципів Power 9: вони щодня рухаються природним шляхом (через побут чи хобі на кшталт садівництва), мають життєву мету, харчуються, зупиняючись тоді, коли шлунок наповнений приблизно на 80%, уникають стресу, вживають бобові та рослинну їжу, підтримують віру та почуття належності до спільноти, дозволяють собі помірні дози алкоголю, приділяють увагу родині й оточують себе вірними друзями.

Нижче йдеться про чотири науково доведені показники, які можуть стати передбаченням вашого довголіття.

1. "Вікова різниця сітківки"

Ваші очі можуть розповісти про те, як довго ви проживете. Австралійський центр офтальмологічних досліджень виявив, що так звана "різниця у віці сітківки" є важливим інструментом для оцінки тривалості життя.

Сітківка – це дзеркало стану мозку та серцево-судинної системи. У дослідженні порівнювали фотографії очного дна з фактичним віком учасників. Якщо різниця була значною, ризик передчасної смерті зростав на 49-67%, навіть без урахування онкологічних чи серцевих хвороб. Кожен додатковий рік різниці підвищував загальну ймовірність смерті на 2%, а ризик смерті від причин, не пов’язаних із серцем чи раком, – на 3%.

2. Кількість кроків на день

Ходьба зміцнює тіло, підтримує ясність розуму та позитивно впливає на емоційний стан. А ще вона здатна продовжити життя.

Популярна ідея про "10 000 кроків щодня" виявилася перебільшеною. Дослідження, опубліковане в JAMA Internal Medicine, довело: щоб жити довше, зовсім не обов’язково досягати цієї цифри.

У дослідженні брали участь понад 16 700 жінок середнього віку 72 роки. Протягом семи днів фіксували їхню активність. Ті, хто робив у середньому 4400 кроків на день, показали суттєве зниження ризику смерті протягом 4,3 року спостереження, у порівнянні з жінками, які робили лише близько 2700 кроків. Користь від ходьби зростала, поки не стабілізувалася приблизно на рівні 7500 кроків на день.

3. Швидкість ходи

Темп вашої ходи може багато сказати про майбутнє. Повільність у русі – характерний "червоний прапорець" вікових змін і втрати функціональних можливостей.

У статті Journal of Cachexia, Sarcopenia and Muscle наголошується, що вимірювання швидкості ходьби – простий і точний спосіб передбачити, чи зможе літня людина зберегти незалежність.

Головний дослідник, професор геронтології Університету Флориди Тіаго да Сілва Александре зазначив: "Наше дослідження показало, що вимірювання самої швидкості ходи достатньо для ефективного прогнозування втрати функціональної спроможності у людей похилого віку. Уповільнення кроку зазвичай передує цим змінам на кілька років. Це суттєвий результат, адже він дозволяє своєчасно виявити ризик не лише лікарям, але й будь-яким медпрацівникам".

4. 10-секундний тест на рівновагу

Балансування на одній нозі може стати простим, але показовим тестом довголіття.

Дослідження, опубліковане в British Journal of Sports Medicine, показало: люди віком 51-75 років, які не змогли простояти на одній нозі 10 секунд, мали вдвічі вищу ймовірність померти впродовж наступних 10 років, ніж ті, хто витримав випробування.

У тесті взяли участь 1700 осіб. Кожному пропонувалося тричі спробувати простояти на одній нозі, поставивши підняту стопу позаду опорної, тримаючи руки вздовж тіла й дивлячись прямо перед собою. Один із п’яти учасників не впорався. При цьому з віком кількість тих, хто "провалював" тест, зростала.