Психолог розповів, звідки взялася звичка відкладати справи "на понеділок" і як це побороти

Відкладання справ "на понеділок" є поширеним явищем у світі. Виявляється, пращури ще споконвіку дотримувалися цієї "концепції", от тільки була вона дещо видозміненою. Мозок людини влаштований на те, щоб розвиватися, тому йому легко знайти ідеал для себе і до нього прагнути, головне - сенс справи та мотивація, передають Патріоти України.

Насправді побороти такий вид прокрастинації неважко: важливо, щоб плани та бажання не були занадто далекими від реальний подій. Український психолог Наріман Дарвішов у інтерв'ю "Це ніхто не буде дивитися" Еммі Антонюк розповів про феномен "почну з понеділка" та до чого тут задоволення.

На думку психолога, перш за все, потрібно зрозуміти, чи це власне бажання, чи нав'язане суспільством, але нічого спільного із людиною не має. Здебільшого на створення власних мрій впливає реклама. Саме вона "диктує" тенденції ідеального життя.

"Ключове питання пов'язано з тим, чи це моє бажання, чи це дуже хороше бажання, але зі мною не має нічого спільного. Нам всім притаманна тенденція до актуалізації, до розвитку. Ми всі маємо оцей драйвер всередині, але проблема в тому, що ми також маємо проблеми із самооцінкою. Це коли "Я-реальне" нас не влаштовує, з цим нічого не можна зробити, а є "Я-ідеальне", це здебільшого рекламні гарні образи: в один прекрасний день, в той же понеділок, прокидаюсь, мою спальню приємно заливає світло, "Я" вже не зовсім "Я", "Я" більш красивий, більш щасливий. І дуже хочеться потрапити в цей ідеальний образ", – пояснив Наріман.

Саме дистанція між бажанням та реальним життям грає вирішальну роль. Якщо вона завелика, є великий ризик відкласти справу "на понеділок" або взагалі закинути. Тому психолог радить йти до своєї цілі покроково.

"Добре, коли "Я-ідеальне" на кілька кроків випереджає від "Я-реальне". Тоді ми знаємо, куди йти, ми можемо довіритися тому, що хочемо. Якщо людина не дуже приймає себе, вона також не дуже довіряє своїм бажанням, своїй мотивації. Звичайно, чим більше ми собою незадоволені, тим сильнішим нам потрібен заряд цієї ракети, щоб вилетіти з планети "Я-реальне" і потрапити на "Я-ідеальне", – каже психолог.

Також найбільшим рушієм до досягнення цілі є задоволення від процесу. Адже навіть, якщо сили почати роботу з'являться, зазнавши декількох помилок, її можна легко закинути. На думку психолога, якщо асоціювати роботу із якимось важким обрядом, який має довести свою хоробрість та відповідальність, кожна помилка приноситиме розпач та відмову від цілі. Сенс речей втрачається.

"Якщо сенсу немає, умовно кажучи, якщо немає відмашки зверху, то ми нічого не будемо робити. Ми будемо відволікатися, ми будемо прокрастинувати, ми будемо дивитися у вікно. Сенс – це буквально пояснення мозку, для чого він має робити цю діяльність, а іншу не робити", – розповів Наріман.

Виявляється, тенденція відкладати "на понеділок" існувала споконвіку, але вона була дещо інакшою. Зазвичай культурні обряди мали таку саму концепцію, яку мають відкладені плани.

"Ми дуже прив'язані до символів. Антропологи досліджували людей у різних культурах, на різних континентах до обряду посвяти. Був такий антрополог Арнольд Ван Геннеп, який описував, що обряд посвяти характерний для кожної культури й для кожної культури характерний момент сепарації від старого життя, момент переходу, коли ще не з'явилося нічого нового, але старе вже неактуальне і момент реінтеграції в щось нове. Таким чином ми ніби розвиваємось. Психіка людей, яка прив'язана до символів, вимагає оцей цикл перехідних етапів", – пояснив психолог.

У приклад Наріман привів ночування у лісі, вишивання рушників та вполювання звірів, що характерно для різних культур, де простежується такий етап "переродження". Тому, ймовірно, нині люди й використовуються думку "от з цього моменту я буду іншим", починаючи виконувати свої бажання.