В українських річках дедалі рідше можна зустріти великих риб, які ще сто років тому були звичайними мешканцями водойм. Причинами скорочення їхньої чисельності стали забруднення води, будівництво гребель, порушення природних шляхів міграції та надмірний вилов, передають Патріоти України.
Особливо складною є ситуація з осетровими та деякими великими прісноводними видами. Частина з них уже занесена до Червоної книги України, а окремі види фактично перебувають на межі повного зникнення.
Про це розповіла іхтіологиня Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь.
Однією з найбільш проблемних груп залишаються осетрові. Для розмноження багатьом із них необхідно мігрувати з моря в прісні водойми та долати значні відстані до місць нересту.
Однак греблі на річках перекривають природні міграційні шляхи. Через це риба часто просто не може дістатися до місць, де могла б розмножуватися.
Особливо гостро проблема проявилася в басейнах Дніпра та Дону.
Осетер нині занесений до Червоної книги України, а для збереження виду використовують, зокрема, програми зі штучного відтворення популяції.
Під загрозою опинилися й великі прісноводні риби, зокрема звичайний сом.
Однією з головних причин скорочення чисельності великих сомів є надмірний вилов. Особливо небезпечним є полювання саме на найбільших особин.
За словами науковиці, сучасні технології дозволяють рибалкам і підводним мисливцям досить легко знаходити місця зимівлі риби. У результаті найбільших сомів виловлюють ще до того, як вони встигають залишити достатню кількість потомства.
Тобто проблема полягає не лише в тому, скільки риби виловлюють. З водойм регулярно забирають саме найбільших і найстарших особин, які відіграють важливу роль у відновленні популяції.
Один із найбільш тривожних прикладів — риба-шип, представник осетрових.
На міжнародному рівні цей вид має статус такого, що перебуває на межі зникнення. В Україні ситуація ще гірша: рибу-шип уже тривалий час фактично не фіксують.
Тому її можна вважати одним із найбільш показових прикладів того, наскільки швидко окремі види можуть зникати з українських водойм.
Ще один рідкісний вид — марена дніпровська.
Відносно стабільні популяції збереглися лише в окремих басейнах, зокрема Прип'яті та Десни. В інших водоймах зустріти цю рибу стає дедалі складніше.
Інші представники марен також перебувають у непростому становищі та внесені до Червоної книги України.
Окремий випадок — карась звичайний.
Він також перебуває у списках Червоної книги України. При цьому українські водойми активно заселяє інший вид — карась сріблястий, який був завезений до країни кілька десятиліть тому.
Через це звичного для українських водойм карася стає дедалі менше, тоді як його близький родич поширився значно ширше.
Складною є ситуація також із підустом та слижем європейським.
Ці види особливо чутливі до якості води та концентрації кисню. Забруднення водойм і зміна умов існування негативно впливають на їхні популяції.
Втім, їхнє зникнення не можна оцінювати лише за станом рівнинних річок.
В Україні є як рівнинні, так і гірські водойми, і в деяких Карпатських річках умови для цих видів залишаються значно кращими.
Наприклад, у басейні Дніпра відносно стабільні популяції підуста та слижа збереглися в Десні, тоді як в інших регіонах ці риби стали дуже рідкісними.
Тому відсутність певного виду в конкретній річці ще не означає, що він повністю зник в Україні.
Фахівці звертають увагу на те, що великі риби є особливо вразливими. Вони ростуть довше, пізніше досягають статевої зрілості та часто стають першою ціллю рибалок.
До цього додаються:
У результаті деякі види ще можна зустріти в окремих регіонах, але їхня чисельність уже не дозволяє говорити про стабільну популяцію.
Особливо показовою є ситуація з рибою-шипом: вид, який колись був частиною української фауни, сьогодні практично перестали фіксувати.
Тож українські річки поступово втрачають не просто окремих риб, а цілу частину свого природного різноманіття. І якщо стан водойм та масштаби вилову не зміняться, деякі види майбутні покоління зможуть побачити лише на старих фотографіях або в музейних експозиціях.
Домашні соління, компоти та інші заготовки можуть зберігатися місяцями, але лише за умови правильного консервування. Одна, на перший погляд, незначна помилка може призвести до того, що кришка не закриється герметично, а заготовка згодом зіпсується, пер...
Навіть зимові сорти яблук можуть швидко зіпсуватися, якщо зняти їх із дерева невчасно або пошкодити під час збору. Для тривалого зберігання важливі не тільки сорт і умови в погребі, а й ступінь стиглості плодів, погода в день збору та те, як саме яблук...
