Це може здивувати! Чи справді алкоголізм закладений еволюцією

Потяг людини до алкоголю може бути закладений еволюцією і пов’язаний з тим, що наші далекі пращури споживали стиглі ферментовані перебродивші фрукти. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, передають Патріоти України.

Історики з’ясували, що найдавніші археологічні докази вживання алкогольних напоїв датуються 9000–13 000 років тому в Китаї та на Близькому Сході.

За словами вчених, потяг людини до алкоголю може випливати з еволюційного зв’язку між етанолом та фруктами, які споживають тварини в природі. Ферментативні дріжджі широко поширені в земній біосфері, а прості вуглеводи, що лежать в основі виробництва етанолу, є звичайним явищем у фруктах.

Особливий інтерес представляє опис впливу харчового етанолу на шимпанзе у їхньому природному середовищі. Шимпанзе є одними з наших двох найближчих живих родичів і, разом з майже всіма сучасними мавпами, хронічно споживають великі обсяги стиглих фруктів. Вважається, що цей плодоїдний раціон схожий на раціон нашого останнього спільного предка з шимпанзе.

Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі з’ясували, що шимпанзе, що живуть у дикій природі, щодня споживають кількість алкоголю, еквівалентну пляшці пива.

Вчені вперше розрахували обсяги алкоголю, які дикі шимпанзе одержують із фруктів, дослідивши концентрацію етанолу в опалих плодах, зібраних ними в національних парках Кібале (Уганда) та Таї (Кот-д’Івуар). Хоча окремі фрукти містили менше 0,5% алкоголю, щоденна доза зростала за рахунок обсягів м’якоті, що з’їдається. Особливо високі показники етанолу виявили в інжирі, яким мавпи харчувалися з особливим задоволенням.

Ці висновки узгоджуються з гіпотезою про те, що етанол широко поширений серед тропічних фруктів, і що сучасна схильність до споживання алкоголю походить від спадкового впливу цієї психоактивної речовини серед плодоїдних приматів.

Емпіричні результати свідчать про те, що вплив етанолу на шимпанзе може бути як хронічним, так і значним. Більше того, ці висновки можна узагальнити на інших плодоїдних приматів і, власне, на всіх тропічних хребетних, раціон яких базується на фруктах. Потенційна роль етанолу в екології харчування приматів включає використання етанолу як безпосереднього нюхового сигналу для оцінки фруктів, придатних для споживання, виявлення етанолових виділень з фруктів на великій відстані для їх локалізації та стимуляцію апетиту, що збільшує швидкість поглинання фруктів.

Етанол широко поширений у плодах тропічних покритонасінних видів. За словами вчених, його споживання через плодоїдність є природним і поширеним явищем для плодоїдних тварин, включаючи предків людини в афротропічних лісах.

Вчені назвали цю теорію «теорією п’яної мавпи». Вона пояснює, що схильність людей до алкоголю є спадком від предків-приматів, які щодня споживали ферментовані плоди.

«Завдяки новій роботі [вчених з Берклі] ми розуміємо, що наші відносини з алкоголем сягають далеко в минуле, ймовірно, це відносини почали формуватися близько 30 млн років тому. Можливо, для шимпанзе це чудовий спосіб створення соціальних зв’язків — збиратися на галявині і є фрукти, що впали», — каже Кетрін Хобайтер, приматолог із Сент-Ендрюського університету.