Це може здивувати! Названо вік, у якому ми найменш щасливі - останні наукові відкриття

Вчені, які досліджують щастя, створили так звану криву щастя, яка показує, коли ми найбільш задоволені життям, а коли - найнесщасніші. Результати вражають, передають Патріоти України.

Що таке «крива щастя»?

Професор Девід Бланчфлауер, британський економіст з Дартмутського коледжу, проаналізував дані тисяч людей із 132 країн, щоб визначити етапи життя, коли люди відчувають найбільше задоволення або розчарування.

Він вивчав 15 параметрів щастя, включно з тривогою, стресом, депресією, безсонням та втомою. На основі цих даних виникла «U-подібна крива щастя»: ми щасливі у молодості, менше щасливі в середньому віці та знову більш задоволені у старшому віці. «Люди найменш щасливі в середньому віці. Молодість і старість — найщасливіші періоди», — пояснює Бланчфлауер.

Цікаво, що рівень щастя не залежить від соціально-економічного статусу чи країни проживання. Незалежно від того, багата чи бідна країна, пік незадоволення настає приблизно у 47 років — часто саме тоді люди переживають кризу середнього віку.

Пік щастя: юність після випускних

Дані показують, що ми найбільш щасливі в 18–20 років. У цей час у нас є великі мрії, амбіції та оптимізм. З роками життя кидає виклики, і зростає відчуття розчарування — ми відчуваємо, що не досягли того, чого хотіли, або що наші ровесники досягли більше.

Найсильніша криза настає у 47 років, коли негативні емоції досягають піку. Це може бути пов’язано з проблемами у шлюбі, ослабленням сімейних зв’язків і наближенням «п’ятдесятирічного рубежу», який стає переломним моментом.

Тривожна тенденція серед молоді

Бланчфлауер і колеги відзначають тривожну зміну: ліва частина кривої щастя (юність) більше не така висока. Молоді люди скаржаться на своє життя частіше, ніж раніше.

Вчені вважають, що головними винуватцями є смартфони та соціальні мережі, які змінили способи соціальної взаємодії. З моменту виходу першого iPhone у 2007 році молодь проводить більше часу в телефонах і менше — у живому спілкуванні. Це впливає на розвиток соціальних і емоційних навичок мозку. «Діти, які проводять час у смартфонах, не формують важливі соціальні шляхи мозку, що ускладнює розвиток емоційних зв’язків», — пояснює Бланчфлауер.