Це може здивувати! Відомий психіатр назвав разючу відмінність між успішними людьми та невдахами

Психіатр, доктор медичних наук, професор Олег Чабан стверджує, що відмінність між успішними людьми та невдахами можна розгледіти вже в роботі мозку. Як не дивно, але мозок успішної людини менш активний, ніж мозок людини з низьким рівнем IQ, передають Патріоти України.

Про це Чабан розповів на YouTube-каналі "Жовті Кеди" з Юлією Бориско. Він додав, що з позиції нейропсихології "мозок успішної людини раціонально активний, він збуджує лише ті центри, які приводять до результату". Тобто він економно і цілеспрямовано використовує свою енергію.

"Успішні люди дуже прицільно активні й досягають бажаного. А мозок неуспішної людини буквально горить безтолковою, хаотичною активністю", – каже психіатр.

Олег Чабан також розповів, що до нього звертаються люди зі словами: "Допоможіть, я – невдаха". Проте лікар наголошує, що невдаха – це самооцінка пацієнта. А він як психіатр працює з патологіями. Тому часто бачить у таких пацієнтів депресивний розлад.

"Я бачу людину, якій треба допомогти. Але тут лікар може допомогти на 50 відсотків, а решта – в руках пацієнта. А що ти робиш, щоб бути успішним? Можливо, це психічний розлад, можливо екзистенційний тупик, через який проходять усі люди в певному віці. Особливо люди середнього і старшого віку, коли розуміють, скільки ще залишилось життя, що встигли зробити і чого ще хотіли" – сказав Чабан.

Проте в цьому випадку люди часто починають шукати відповіді в нових речах. Мовляв, я хочу новий автомобіль, новий годинник, хату, з'їздити кудись і так далі. Але коли нарешті цього досягають, порожнеча стає ще більша. Бо "опредмечувати – це глибока помилка, це певна ілюзія досягнутого, бо життя все одно йде до завершення".

Психіатр наголошує, що невдахами часто стають через неправильне батьківське виховання. Звідти починається впевненість чи не впевненість, безпорадність чи психологічна стійкість та гнучкість. Є ж різні стилі виховання, але не всі вони добре працюють.

"Хтось виховує так, як його колись виховували, й ремінь підіймає на дитину, тому що його лупцювали. Хтось виховує в стилі вихованої безпорадності. Мовляв, ти що, дебіл, скільки разів тобі говорити, ти нічого сам без мене не можеш. Батьки програмують дитину, вкорінюють переконання, що без допомоги вона нічого сама не зможе", – каже лікар.