Це здивує! Як змінюється мислення після стресу

Стрес — невід’ємна частина сучасного життя, однак його вплив на мозок значно глибший, ніж вважалося раніше. Про це йшлося під час нещодавнього наукового вебінару під керівництвом Філліс Зі, де провідні експерти обговорили, як саме стрес змінює мислення людини та які наслідки це має для здоров’я. У дискусії взяли участь Тешаме Монтейт, доцент клінічної неврології Університету Маямі, та Елейн Пескінд, професорка психіатрії Університету Вашингтона, передають Патріоти України.

Стрес як захист, що виходить з-під контролю

Фахівці наголошують: у своїй основі стрес — це природний захисний механізм. Він допомагає організму реагувати на небезпеку, активуючи фізіологічні процеси — підвищення тиску, прискорення серцебиття та мобілізацію енергії.

Втім, коли стрес стає хронічним, цей механізм починає працювати проти людини. За словами експертів, тривалий вплив гормонів стресу, таких як кортизол і норадреналін, призводить до:

• погіршення пам’яті
• зниження концентрації
• труднощів у прийнятті рішень
• емоційної нестабільності

Мозок переходить у стан постійної «тривоги», що змінює звичні когнітивні процеси.

Сон — ключ до відновлення мозку

Окрему увагу дослідники приділили ролі сну. Як пояснюють науковці, саме під час сну активується так звана глімфатична система — механізм «очищення» мозку від токсичних білків.

Порушення сну, яке часто супроводжує стрес, призводить до накопичення шкідливих речовин, зокрема амілоїду — білка, пов’язаного з розвитком хвороби Альцгеймера. Дослідження показують: навіть одна ніч без сну може суттєво підвищити рівень цих токсинів у мозку.

Як стрес змінює мозок

Хронічний стрес пов’язаний із низкою неврологічних і психічних розладів, зокрема:

• посттравматичним стресовим розладом (ПТСР)
• депресією
• тривожними станами
• мігренню

При ПТСР, наприклад, змінюється реакція мозку на стрес: рівень кортизолу поводиться атипово, а система збудження працює надмірно активно. Це призводить до симптомів, таких як безсоння та нічні кошмари.

Щодо мігрені, дослідники виявили цікавий ефект: напади часто виникають не під час стресу, а після його різкого зниження — так званого «відпущеного стресу».