Наші емоції істотно впливають на стан і функціонування внутрішніх органів тіла, передають Патріоти України.
Наукові дослідження пов’язують певні емоції з особливостями роботи різних органів нашого тіла: наприклад, гнів може негативно впливати на печінку, стрес – на серце та мозок, почуття страху – на нирки.
Злість. У стані сильної агресії змінюється функціонування печінки, шлунка та селезінки – фахівці пов’язують цю емоцію з виробництвом та виділенням жовчі. Крім того, у людей, які зляться, нерідко виникають головні болі – це наслідок судинних спазмів, що спричиняються викидом специфічних гормонів. Якщо злитися часто доводиться, підвищується ризик розвитку гіпертонії.
Горе. У цьому стані дихання стає більш поверхневим, вдихається менше кисню. Це сприяє його дефіциту в організмі та негативно впливає на легені, серце.
Страх. Тривалий чи надмірний страх супроводжується гормональними змінами, через які можуть постраждати нирки, ендокринна система.
Стрес. Чинить серйозний вплив на мозок (конкретно, на гіпоталамус) і серце. Якщо людина постійно перебуває у стресі, це збільшує ймовірність серцево-судинних захворювань. Крім того, стрес може призвести до посилення запалення в організмі; підвищити кров’яний тиск, знизити рівень «хорошого» холестерину.
Занепокоєння. Тривожність, хвилювання, занепокоєння – емоції, що впливають на перистальтику кишечника через викид нейротрансмітерів і гормонів в організмі. Як результат, виникає нудота, поклик у туалет, діарея.
Молекулярні біологи з Токійського університету розшифрували механізм, який дозволяє тихоходам (Tardigrada) витримувати смертельні дози радіації, екстремальне зневоднення, заморожування до абсолютного нуля та тривале перебування у відкритому космосі. Ви...
Вимірюючи артеріальний тиск, люди майже завжди звертають увагу на верхню та нижню цифри, повністю ігноруючи третій показник — частоту серцевих скорочень (пульс). І дарма, адже хронічно підвищений пульс у стані спокою є самостійним фактором ризику серце...
