Варто знати! Чому негативні думки не відпускають і як це пов’язано з психікою

Багато людей помічають одну і ту ж річ: достатньо однієї неприємної думки, і вона починає ніби розростатися. Людина знову і знову прокручує ситуацію, уявляє погані сценарії, згадує старі образи або починає хвилюватися про майбутнє. У якийсь момент здається, що негативні думки буквально «захоплюють» голову, і зупинити це дуже складно, передають Патріоти України.

Психологи пояснюють, що це не випадковість і не «поганий характер». У цього явища є біологічні і психологічні причини, то ж давайте розбиратися.

Мозок краще запам’ятовує негатив

Людський мозок еволюційно налаштований більше звертати увагу на небезпеку, ніж на хороші події. Це явище називають негативним упередженням. Для виживання нашим предкам було важливіше помітити загрозу, ніж насолоджуватися приємними речами. Все просто: той, хто швидше помічав небезпеку, мав більше шансів вижити.

Тому мозок і сьогодні швидше реагує на критику, конфлікти, погані новини, помилки, невизначеність і потенційні ризики. Навіть якщо протягом дня сталося багато хорошого, але одна подія була неприємною, мозок може довго повертатися саме до неї.

Негативні думки часто пов’язані з тривогою

Негативне мислення дуже часто пов’язане з тривожністю. Тривога – це спроба мозку передбачити небезпеку і підготуватися до неї. Тому тривожний мозок постійно намагається прорахувати ризики, уявляє негативні сценарії і шукає проблеми наперед.

З точки зору мозку це не помилка, а спосіб контролювати ситуацію, але проблема в тому, що мозок не може передбачити все, і тому починає прокручувати все більше і більше негативних варіантів розвитку подій. У результаті людина починає не вирішувати проблеми, а просто постійно думати про них.

Чому думки починають «крутитися по колу»

У психології є термін румінація – це стан, коли людина постійно повертається до одних і тих самих думок, ситуацій або проблем і не може зупинитися. Людина ніби постійно прокручує одну і ту ж розмову, помилку або страх у голові.

Румінація не допомагає вирішити проблему. Вона лише створює відчуття, що людина щось аналізує і контролює. Насправді мозок просто застрягає в одному і тому ж колі думок, і це лише підсилює тривогу, втому і відчуття безвиході.

Негативні схеми: як думки формують настрій

Ще у 1970-х роках легендарний психолог Аарон Бек ввів термін «негативні схеми». У своїй праці «Когнітивна терапія та емоційні розлади» він довів важливу річ: те, про що ми думаємо, прямо впливає на наш настрій і емоційний стан.

Аарон Бек показав, що у людей можуть формуватися стійкі негативні моделі мислення, наприклад, переконання «зі мною щось не так», «у мене нічого не вийде», «я гірший за інших», «світ небезпечний», «людям не можна довіряти». Такі переконання можуть формуватися ще в дитинстві або після травматичного досвіду, а потім впливати на те, як людина бачить себе, інших людей і майбутнє.

Проблема в тому, що виникає замкнене коло: поганий настрій породжує похмурі думки, а похмурі думки, своєю чергою, ще більше погіршують настрій. Людина починає дивитися на світ через негативний фільтр і помічати передусім погане.

Дослідження останніх десятиліть показують, що мимовільні автоматичні думки прямо пов’язані з самооцінкою людини. Чим нижча самооцінка, тим більше у людини автоматичних негативних думок про себе, світ і майбутнє. І навпаки, люди з більш стабільною самооцінкою рідше застрягають у негативних сценаріях мислення.

Негативні думки не завжди про теперішнє

Цікаво, що більшість негативних думок зазвичай не про те, що відбувається прямо зараз. Вони або про минуле, або про майбутнє. Людина може роками прокручувати старі розмови, помилки, образи або ситуації, в яких вона могла сказати або зробити щось інакше. Або ж навпаки, уявляти майбутні проблеми, невдачі, конфлікти, хвороби, втрати. У результаті людина багато часу проводить або в минулому, або в майбутньому, і дуже мало в теперішньому моменті.

Варто розуміти, негативні думки з’являються не тому, що з людиною щось не так. Це нормальна робота мозку, який намагається захистити людину, передбачити небезпеку і контролювати життя. Але іноді цей механізм починає працювати занадто активно, і тоді думки перестають допомагати і починають виснажувати. Так, людина не може повністю контролювати думки, які з’являються в її голові. Але вона може навчитися помічати їх, не вірити кожній думці і не дозволяти кожній думці визначати її настрій і життя, для цього і існує сучасна психотерапія.