Відмовтеся від "совка"! Які старі радянські звички псують наше життя

Понад тридцять років минуло з моменту розпаду СРСР, народилося і виросло покоління незалежності, яке зараз захищає свободу країни на фронті. Однак і досі є категорія людей, які живуть за радянськими стереотипами і не бажають відмовлятися від "совкового" типу мислення, передають Патріоти України. Ці люди й досі відкладають життя на потім, ставлять новий посуд у сервант, а куплені речі бережуть "на вихід".

Найкраще – на потім

Війна мала навчити цінувати сьогодення і не відкладати життя на потім. Ми не знаємо, скільки нам ще відміряно у цьому житті, тому варто використовувати кожну мить і кожен день по максимуму. Це стосується всього – одягу, посуду, смачної їжі, хобі, творчості.

Радянські часи – період дефіциту, черг та економії. Радянських людей змалечку привчали жити в очікуванні кращих часів, вигаданого казкового комунізму, зберігати гроші під матрацом, а кришталевий посуд – у серванті.

Час позбавитися від цієї маячні. Це кардинально неправильні установки, які псують життя. Тож приготуйте сніданок у новому посуді, поставте на стіл дорогий сервіз, надягніть улюблену сукню, не чекаючи приводу, застеліть ліжко красивим пледом, який роками збирає пил у шафі. Слушний день – сьогодні, правильний час – зараз.

Речі "на вихід"

Якщо ви і досі носите вдома старі засалені халати, а красиві речі зберігаєте "на вихід у люди" – прийміть наші співчуття, ви продовжуєте жити з "совковим" мисленням.

А якщо ви чекали нагоди викинути старі речі та одягнути ідеальні джинси замість розтягнутих треників – час діяти, це знак.До речі, вашим рідним набагато приємніше буде щодня бачити вас у доглянутому та охайному вигляді.Правило пустої тарілки

Напевно, більшість із нас росли під пильним контролем послідовників радянського "столового етикету", головне правило якого говорить: "поки все не з’їси – з-за столу не вийдеш". Основна страва – із хлібом, на обід – обов’язково суп або борщ, а на десерт – компот. Традиції "совкового" виховання закладалися з дитсадка і ретельно підтримувалися післявоєнним поколінням типових радянських бабусь. Якщо ви не відчували "гніту пустих тарілок" – вам дуже пощастило.

Пояснюється все просто і не дуже радісно. У СРСР була нестача продовольства, а старші покоління пережили страшний голод. Але досить жити радянськими "столовими" стереотипами. Не слід доїдати несвіжі продукти – лиш би не викидати. Не треба тижнями тримати у холодильнику суп чи борщ – поки все не з’їсться. Не змушуйте дитину їсти надмірно, якщо вона вже наїлася.

А що скажуть люди?

Цей пункт, певно, треба було поставити першим. Залежність від думки оточуючих у радянських людей була просто катастрофічною. Воно й не дивно, політика тотального колективізму думок та придушення інакомислення давала свої плоди. Виділятися було не прийнято. Бути не схожим на інших – соромно.

Думка друга, брата, свата, сусіда, колеги, партії часто важила більше, ніж власна. Не виділятися – чи не основне правило радянської людини, адже за спротив та інакомислення карали.

Ми живемо в епоху вільного вибору та толерантності. Ви відповідальні за своє життя і свої вчинки. Тож досить думати "щ скажуть люди".

Переваги "по блату"

Радянський "блат" - ось основа корупції, яка й досі пускає коріння у суспільстві. При СРСР було прийнято мати "своїх" людей – у військоматі, міськраді, лікарні та будь-де в адмінапараті. "Свої" люди "по блату" могли вирішити все. Це вважалося нормою. Як вдячність – коробка цукерок, кава, алкоголь, без яких радянська система "блату" просто не могла існувати. Таку практику треба припиняти.