У житті кожного з нас бували моменти, коли здавалося, що виходу немає. Іноді в таких ситуаціях ми навіть можемо впасти у відчай. Послухайте цю притчу, і, сподіваюся, вона послужить нагадуванням про те, що все в руках Господа, передають Патріоти України.
Єдиний чоловік, який врятувався після аварії корабля, був викинутий на безлюдний острів. Він щосили молився Богу про спасіння, і щодня вдивлявся в горизонт, але ніхто не плив на допомогу.
Змучений, він нарешті збудував хатину з уламків корабля, щоб захиститися від стихії та зберегти свої небагато речей. Але одного разу, поблукавши в пошуках їжі, він повернувся і побачив, що його хатина охоплена полум’ям, і до неба сходить дим. Сталося найстрашніше: він втратив усе. Огорнутий горем і розпачем, він вигукнув: «Боже, за що?». Рано вранці наступного дня його розбудили звуки корабля, що наближається до острова, що поспішає на допомогу.
— Як ви довідалися, що я тут? — спитав чоловік своїх рятівників.
— Ми бачили ваше сигнальне вогнище, — відповіли вони.
Як легко впасти у відчай, коли приходить біда. Але не треба опускати руки, адже Бог піклується про нас, навіть коли нас осягають біль та страждання. Про це треба пам’ятати щоразу, коли ваша хатина згоряє вщент: може, це сигнальне багаття, що закликає Бога на допомогу.
Втрата друзів у дорослому віці часто переживається важче, ніж розлучення з коханою людиною. Чому люди, з якими ви ділили все, раптово стають чужими, передають Патріоти України. Головна причина — розходження цінностей та швидкості особистісного розвитку...
Щодня в метро, автобусах чи чергах ми спостерігаємо сотні людей. Поведінка пасажирів під час поїздки — це справжній підручник із невербальної психології. Схрещені на грудях руки підсвідомо вважаються захисним бар'єром. Проте у заповненому транспорті це...
