1. Європейські лідери можуть зіграти на руку Кремлю: The Telegraph пояснив ризики переговорів із Путіним

Розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере з російським диктатором Володимиром Путіним викликала невдоволення серед інших європейських союзників України. У низці європейських столиць побоюються, що окремі контакти з Кремлем послаблять спільну позицію Європи напередодні нових мирних переговорів. Про це пише The Telegraph, передають Патріоти України.

Чому лідери Фінляндії та Норвегії вирішили поговорити з Путіним

У вівторок, 27 жовтня, Стубб і Стере провели розмову з Путіним, під час якої намагалися знайти шлях до завершення війни Росії проти України.

Після переговорів лідери Північної Європи назвали розмову відвертою та змістовною. За їхніми словами, вони хотіли особисто передати свої пропозиції щодо майбутнього переговорного процесу й сприяти припиненню війни.

Контакт відбувся напередодні нового раунду мирних переговорів за посередництва США, який планують провести в листопаді.

Однак, як зазначає The Telegraph, розмова не продемонструвала помітних змін у позиції Кремля. Натомість вона спричинила суперечки серед європейських союзників України, оскільки ініціативу не узгодили зі спільною позицією європейських країн.

У Європі побоюються втрати єдності

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен скептично оцінила ініціативу Фінляндії та Норвегії. На її думку, європейські країни мають діяти спільно, а не вести окремі переговори з Москвою.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що ні він, ні інші європейські лідери не отримували інформації про цю розмову.

Водночас уряди країн ЄС намагаються домовитися про створення спільної групи лідерів, яка представлятиме європейські інтереси під час можливих переговорів із Росією.

Один із європейських чиновників, залучених до цього процесу, попередив, що без узгодженого підходу лідери можуть почати самостійно звертатися до Путіна, не маючи спільної позиції. Інше джерело застерегло: Москва може використати такі розбіжності, щоб представити європейців адміністрації Дональда Трампа як перешкоду для досягнення миру.

США та Росія готуються до нового раунду переговорів

Досі Путін неохоче спілкувався з європейськими союзниками України, надаючи перевагу контактам зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом.

За даними публікації, на тлі дедалі більшої невизначеності щодо американської політики європейські лідери побоюються, що Вашингтон може погодитися на поступки Росії, не врахувавши позицій Києва та Брюсселя.

Додаткове занепокоєння викликали рішення США щодо російських енергоносіїв. Як зазначає видання, Вашингтон послабив обмеження на експорт російського палива, а питання економічних домовленостей із Москвою обговорюється паралельно з підготовкою до наступного раунду переговорів в Абу-Дабі.

Також обговорюється можливість тристоронньої зустрічі США, Росії та Китаю, присвяченої майбутньому України. Європейські країни побоюються, що за такого сценарію Київ і Брюссель матимуть менше впливу на ухвалення рішень.

Лавров заявив, що переговори не дали результату

Після розмови Стубба та Стере з Путіним міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що контакт не приніс нічого нового щодо війни в Україні. Він також стверджував, що європейські лідери лише прагнули «отримати місце за столом переговорів».

Офіційна заява Кремля також не свідчила про готовність Москви до компромісу. У ній стверджувалося, що Путін нагадав співрозмовникам про нібито причини війни, знову звинувативши НАТО в розширенні на схід, а Україну — у прозахідному курсі.

Кремль також заявив, що тривалий мир можливий лише за умови врахування інтересів Росії, а країни ЄС і НАТО нібито затягують війну своєю політикою протистояння.

Чого побоюються європейські союзники України

Як пише The Telegraph, європейські чиновники побоюються, що Москва спробує використати майбутні переговори не лише для обговорення завершення війни, а й для послаблення єдності НАТО та ЄС.

Водночас у Кремлі раніше заявляли, що для укладення угоди про припинення вогню необхідна участь європейських країн.

Отже, розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним не продемонструвала очевидного прориву в питанні завершення війни, але загострила дискусію про те, як Європі брати участь у мирному процесі. Головне питання тепер — чи зможуть європейські держави узгодити спільну позицію до початку нових переговорів щодо України.