
Росія посилює удари по українській енергетичній інфраструктурі, зокрема по підстанціях і лініях електропередачі, які забезпечують зв’язок атомних електростанцій з об’єднаною енергосистемою. Така тактика може призвести до масштабних перебоїв з електропостачанням і ускладнити роботу АЕС, передають Патріоти України.
Водночас експерти, опитані ZN.UA, зазначають, що втрата зовнішнього електропостачання не означає автоматичної ядерної аварії: на атомних станціях передбачені системи захисту та резервні джерела живлення.
Атомна генерація забезпечує значну частину виробництва електроенергії в Україні. Тому пошкодження підстанцій і мереж, через які електроенергія передається споживачам, може змусити атомні енергоблоки знизити потужність або зупинитися.
За інформацією, наведеною у матеріалі, один зі сценаріїв російських атак передбачає пошкодження міждержавних ліній електропередачі, виведення з ладу гідроелектростанцій і подальше порушення роботи українських АЕС.
Такий розвиток подій може спричинити значний дефіцит електроенергії та ускладнити відновлення стабільної роботи енергосистеми.
Експертка з ядерної безпеки Ольга Кошарна нагадує, що під час масштабного блекауту 23 листопада 2022 року системи аварійного захисту зупинили енергоблоки українських АЕС. Тоді енергосистему вдалося відновити менш ніж за 14 годин.
Колишній керівник Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков пояснює, що за втрати можливості передавати електроенергію атомні енергоблоки можуть знижувати потужність або переходити в режим гарячого чи холодного зупину. Це передбачені проєктом режими роботи.
Крім того, атомні станції мають резервні дизель-генератори, які повинні забезпечувати живлення систем безпеки в разі втрати зовнішнього електропостачання.
Однак масштабні пошкодження енергетичної інфраструктури можуть ускладнити повернення енергоблоків до роботи. Це означатиме додаткове навантаження на енергосистему та ризик тривалих відключень для споживачів.
За даними «Укренерго», роботи з посилення інженерного захисту ключових підстанцій тривають по всій країні. На момент публікації матеріалу будівельно-монтажні роботи завершили майже на 120 об’єктах.
Водночас експерти звертають увагу на вразливість відкритих розподільних пристроїв, які забезпечують роботу атомних електростанцій, але розташовані за межами їхніх територій.
Навіть якщо самі енергоблоки не зазнають пошкоджень, ураження такого обладнання може обмежити можливості передавання електроенергії та змусити станції зменшувати виробництво.
Україна домовилася з Міжнародним агентством з атомної енергії про направлення спеціальних місій на 19 підстанцій, важливих для безпечної роботи українських АЕС.
За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, це має допомогти посилити увагу міжнародної спільноти до ризиків, спричинених російськими ударами по енергетичній інфраструктурі.
Водночас Ольга Кошарна та Григорій Плачков висловлюють занепокоєння щодо доцільності таких місій. На їхню думку, відвідування об’єктів іноземними фахівцями може створювати ризики розголошення інформації про захист підстанцій. Ці побоювання є оцінками експертів, а не встановленим фактом витоку даних.
Отже, головний ризик російських атак на підстанції біля АЕС — не автоматична ядерна аварія, а порушення роботи енергосистеми, вимушене зупинення енергоблоків і тривалі перебої з електропостачанням. Наявність резервних систем безпеки знижує ризики, однак не усуває всіх можливих загроз у разі масштабних пошкоджень інфраструктури.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не братиме участі у наданні Україні додаткових 70 мільярдів євро на оборону у 2027 році. За його словами, такої ж позиції дотримується Угорщина. Про це Фіцо повідомив після саміту Європейськ...
Росія посилює удари по українській енергетичній інфраструктурі, зокрема по підстанціях і лініях електропередачі, які забезпечують зв’язок атомних електростанцій з об’єднаною енергосистемою. Така тактика може призвести до масштабних перебоїв з електропо...