
Росія побудувала лише один екземпляр експериментального винищувача Су-47 "Беркут", який у 1990-х роках позиціонували як проривний проєкт із крилами з передньою стрілоподібністю та елементами малопомітності. Попри амбітну концепцію, літак так і залишився демонстратором технологій, не дійшовши до серійного виробництва, пише 19FortyFive, передають Патріоти України.
Су-47 замислювався як надманеврений винищувач, потенційно придатний і для палубної авіації. Крила, спрямовані вперед, мали забезпечити кращу підіймальну силу, коротший зліт і перевагу в повітряному бою на дозвукових швидкостях. На папері це виглядало перспективно, однак на практиці конструкція виявилася надзвичайно складною.
Головною проблемою стали саме крила. Під час маневрів із великими перевантаженнями вони зазнавали сильного скручування, що прискорювало втому матеріалів. Навіть електродистанційна система керування, без якої літак був би взагалі некерованим, не могла повністю компенсувати ці конструктивні обмеження. Для серійного виробництва потрібні були дорогі композитні матеріали та складні аеропружні рішення, на які у Росії не вистачило ресурсів.
Додатковим чинником стала зміна пріоритетів після завершення Холодної війни. На тлі економічної кризи та скорочення військових бюджетів Москва зробила ставку не на екстремальну маневреність, а на технології малопомітності. Хоча Су-47 мав внутрішній відсік для озброєння та темне покриття, що породило чутки про "стелс"-характеристики, повноцінним винищувачем-невидимкою він так і не став.
У підсумку компанія "Сухой" збудувала лише один літак, який використовувався для випробувань і демонстрацій, зокрема на авіасалоні МАКС у 2007 році. Водночас напрацювання проєкту не зникли безслідно: окремі технології, зокрема у сфері композитів і аеродинаміки, згодом були використані під час створення Су-57.
Схожий шлях у свій час пройшли й США з експериментальним X-29, який також мав крила з передньою стрілоподібністю і був визнаний надзвичайно нестабільним. І американський, і російський досвід показали: концепція працює з погляду аеродинаміки, але є надто складною та дорогою для масового бойового застосування.
Доля окупованого Криму залежить і від політичних рішень президента Росії Володимира Путіна, і від неспроможності ворога налагодити логістику на півострові, критично важливої для наступу загарбників. Таку думку висловив український журналіст, публіцист ...
Базово навчитися керувати дроном можна за кілька днів, але для виконання бойових завдань майбутнім операторам доводиться проходити значно довшу підготовку. Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна. передають Патріоти України. Залежно від спеціалізації на...