"Байден дал Путину понять, что он не всемогущ, и поставил четкий ультиматум", - Андрій Зубов

При тому, що зустріч держсекретаря США Блінкена і міністра закордонних справ Росії Лаврова пройшла в Рейк'явіку, де в 1986 році проходила історична зустріч Горбачова і Рейгана, символізм зараз зовсім інший. Сьогодні проведення такої зустрічі в Рейк'явіку означає, що Путіну дали зрозуміти: його сприймають як лідера СРСР з точки зору потенційної небезпеки для Заходу, але із уточненням на нинішній стан справ в світі, зазначають Патріоти України.

Як розповів в ефірі телеканалу Еспресо російський вчений і діяч опозиції Андрій Зубов, зараз фетиш для Путіна - зустріч з Джо Байденом. Для Путіна це свого роду можливість повернутися в "вищу лігу". Саме тому він провокував ескалацію, стягував війська до українських кордонів, "бряцав зброєю". Путін домігся того, що Байден дав принципову згоду на зустріч. Але не все так просто.

"Если в 1986 году Горбачева воспринимали как лидера мощнейшего социалистического блока, равновеликого по потенциалу с США, то Россия в мировом масштабе и в мировом объеме производства – маленькая страна", - говорить Зубов.

Тому Путін, граючи в диктатора, залишається в дуже залежному становищі, і доказом цього став, як сказав учений, "публічний ляпас на весь світ" у вигляді того, що в оприлюднених підсумкових документах Держдепу США за результатами зустрічі Блінкена і Лаврова немає ні слова про майбутню зустрічі Путіна і Байдена.

Таким чином, Путіну, можна сказати, виставлений ультиматум. Суть його в тому, що зустріч на вищому рівні начебто готується, але, так як про неї немає ні слова в офіційних документах, ця підготовка може бути згорнута в будь-який момент, якщо з боку Кремля будуть зроблені будь-які агресивні дії по відношенню до України або ж спроби втрутитися у вибори за межами РФ, або спроба втрутитися в арабо-ізраїльський конфлікт.

Як зазначив Андрій Зубов, також не можна вважати перемогою Кремля появи перспектив для розблокування будівництва "Північного потоку - 2", адже зараз США активно налагоджують відносини з Німеччиною, що ускладнилися за Трампа. Путін в результаті опинився ще на одному гачку: стратегічно важлива для Росії як покупець газу Німеччина може припинити закупівлі, якщо РФ почне себе "погано вести".