
"Батьківщина" фактично отримала три місця у ЦВК, тому що голосує у парламенті за ініціативи президента Володимира Зеленського. Про це сказав голова Комітету виборців України Олексій Кошель, передають Патріоти України.
"Президент подав фактично трьох представників "Батьківщини". Крім офіційно запропонованої Глущенко, у комісії лишаються діючий за квотою цієї партії Євстігнєєв та Єфремова – та колись була депутатом Харківської облради від "Батьківщини". Певно за те, що фракція Тимошенко підтримала розпуск попередньої ЦВК.
Як і минулий, теперішній склад комісії призначили усліпу. Без жодного обговорення кандидатур, їхньої фаховості. Найгірше те, що кандидати не виступили у парламенті. Не відповіли на ключові питання. Як вони бачать реформи – виборчу і самої ЦВК. Посилення її повноважень, створення регіональних представництв.
За великим рахунком президент жодних бонусів не отримує. Швидше – мінус. Тепер наші міжнародні партнери будуть обережно ставитися до нового ЦВК. Зеленський на 100% отримав лояльну комісію. 12 членів із 17-ти – це явно перебор. Але і старий склад ЦВК був би так само лояльним до президента. На жаль, це традиція, коли ЦВК, як незалежний орган, завжди орієнтується на нову владу.
Ротацію ЦВК не слід пов'язувати з питанням дострокових місцевих виборів. Це вирішує парламент. Роль комісії - просто виконувати. Загалом зміна комісії відбулася у форматі параду рішень. Влада робить те, що подобається народу. Коли завжди не подобаються чиновники і схвалюється теза "Прийдуть нові управлінці на всіх рівнях".
Повністю контрольована комісія потрібна владі в разі організації виборів в окупованих районах Донецької і Луганської областей. Говорять про весну або осінь наступного року. Тоді ухвалюватимуть рішення у прискореному режимі", - каже Олексій Кошель.
Санкт-петербурзька компанія “Россєті Лєненерго” хоче придбати мобільні укриття, здатні захистити від наслідків ядерних вибухів. Про це пише місцеве видання "Бумага: все о Петербурге", передають Патріоти України. . Видання зазначає, що відповідний тенд...
У Росії через зростання бюджетного дефіциту, який за дев'ять місяців 2026 року вже сягнув 5,2 трлн рублів, Мінфін хоче отримати контроль над пенсійними накопиченнями 71 млн громадян на суму 6,6 трлн рублів. Якщо закон ухвалять, із квітня 2027 року ці г...