"Безумовно, там є проблематика": Експерт вказав на нюанс з падінням російського бомбардувальника Ту-22М3

15 серпня 2024 року в Іркутській області РФ зазнав аварії російський дальній надзвуковий ракетоносець-бомбардувальник Ту-22М3. І таких випадків буде більше, впевнений експерт з авіації, заступник директора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський, передають Патріоти України.

"Падіння літака Ту-22М3 було через певну технічну несправність. Далі таке буде частіше, тому що активна експлуатація літаків потребує і якісного обслуговування. А Росія не встигає його робити", – зазначив він в етері телемарафону.

Експерт додав, що слабке місце бомбардувальників ТУ-22М3, як і всієї російської стратегічної авіації – це безпосередньо двигуни.

"Безумовно, там є проблематика і з допоміжною силовою установкою, ще з певними елементами. Але найболючіше місце для будь-якої російської авіації – це двигуни. Тому що найпотужнішим виробником двигунів за радянських часів було "Мотор Січ", а найпотужнішим розробником – КБ "Івченко-Прогрес". Усе це залишилося в Україні", – підкреслив Храпчинський.

Експерт розповів, що зараз Росія не може ні будувати, ні якісно ремонтувати двигуни, які є, наприклад, на стратегічній авіації. Це призводить до того, що у літаків починається певна проблематика з двигунами, їх займання – все послідовно знищує літак. При цьому ця проблема не нова, але Росія її ніяк не може вирішити.

"Внаслідок всього цього ми ще побачимо падіння літаків та авіатрощі, або передумови до цього з екстреною посадкою", – вважає він.

Храпчинський зазначив, що стратегічні літаки Росія взагалі не може виробляти, а тільки ремонтує і модернізує старий авіапарк.

"Якщо казати про тактичну авіацію, тут слід зауважити, що росіяни насправді можуть ще будувати, і близько шести на рік вони можуть випускати літаки Сухого", – пояснив він.

Авіаексперт додав, що Україна знищує набагато більше літаків. Проте це все одно загрози, тому треба більше бити безпосередньо по російських об’єктах виробництва авіації.

Він зауважив, що Росія активно розбудовувала авіаційні заводи, будувала нові цехи, щоб збільшити спроможності виробництва. Водночас це не були побудови якихось підземних ангарів, адже росіяни взагалі не готувались до того, що будуть удари по території РФ, і з 2003 року активно масштабували виробництво наступальної зброї.