Біженці та зниклі без вісті: Як склалася доля харківських гауляйтерів (фото, відео)

Від початку війни десятки чиновників та поліцейських Харківщини перейшли на бік Росії в окупованих містах. Ще дехто приїхав разом з окупаційною армією, аби використати шанс та зробити "кар'єру", що за інших обставин була б неможливою, зазначають Патріоти України.

Біженці та зниклі без вісті

Одним з таких імпортних гауляйтерів був найвідоміший з них, Віталій Ганчев. Як тільки російські війська зайняли Козачу Лопань та Вовчанськ наприкінці лютого, він відразу з'явився на окупованих територіях як представник нової влади. Привезли його з "ЛНР", де майбутній гауляйтер служив у поліції так званої республіки. Але Ганчев, насправді, харків'янин, колишній міліціонер, який після Революції гідності втік на Луганщину, що опинилася під контролем Росії.

У лютому йому випала нагода тріумфально повернутися і посісти місце аж цілого голови адміністрації Харківської області при окупантах. Щоправда, ненадовго, бо вже у вересні цей голова разом зі своєю адміністрацією змушений був тікати з Куп'янська до Вовчанська, а звідти до Бєлгорода. Там Ганчев одного разу з'явився в сюжеті російського телеканалу разом з депутатом путінської партії Андрієм Турчаком, який навідував людей, що повтікали до Росії під час наступу ЗСУ. Щоправда, роль у нього була без слів — говорив лише росіянин.

Кілька разів Віталій Ганчев самостійно давав інтерв'ю російським пропагандистам. Виступав у жанрі "мальчік в трусіках", який відомий ще з 2014 року — про хлопчика в трусиках, якого начебто розіп'яли на очах матері українські військові, розказувала біженка з Донецька на російських телеканалах. Приблизно такі ж історії доводиться озвучувати й Ганчеву.

"Багато ми чуємо про нові звірства. Як людей прив'язують до дерев за те, що вони отримали паспорти громадян РФ, ці паспорти прибивають до їхніх ніг", — заявив Ганчев пропагандистам 17 вересня. Це була його остання поява у пресі.

Гауляйтер Ізюму теж засвітився в Бєлгороді. Як і Ганчев, В'ячеслав Соколов — колишній міліціонер. Представників цієї професії найбільше серед встановлених зрадників України. Він разом з депутатами міськради допомагав росіянам захопити місто, а потім виконував роль міського голови. У сюжеті про наметове містечко для біженців Соколов ходив за Турчаком та Ганчевим, але нічого не коментував. Колишній гауляйтер не дає коментарі пропагандистам. Так само відомо й про його помічників — депутатів міськради Анатолія Фомічевскього та Юрія Козлова і колишнього очільника міста Олександра Божкова, які теж, за даними ізюмської міськради, виїхали в Росію.

Першим зрозумів, що до чого, і виїхав подалі на територію РФ голова Балаклії Іван Столбовой. Він покинув місто ще в квітні. Туди-сюди їздив голова Куп'янська Геннадій Мацегора. Остання інформація про нього з'явилася ще влітку — зрадника начебто заарештували "свої", росіяни.

Нічого зараз не відомо про долю гауляйтера Липців Вадима Кудікова, а також Анатолія Степанця, мера Вовчанська, який спочатку відмовився співпрацювати з окупантами, а потім таки засвітився на відео із засідання у Ганчева. Підозру про державну зраду їм оголосили заочно.

Росія кинула "своїх"

Якщо віп-зрадників росіяни в основному евакуювали, то рядові поліцейські, вчителі та чиновники окупаційних адміністрацій залишилися в України. Прокуратура та поліція останній тиждень мало не щодня повідомляють про затримання підозрюваних у державній зраді. Найбільше таких в Ізюмі, звідки, на відміну від Куп'янська та Вовчанська, до Росії далеко їхати, тож вони просто не встигли повтікати.

Поліцейським та співробітникам СБУ вдалося впіймати кількох доволі важливих посадовців окупаційних адміністрацій. Наприклад, схопили головного "поліцая" Балаклії — 48-річного місцевого жителя впіймали в Куп'янську, він прямував на територію "ЛНР".

Попалися двоє заступників Вовчанського міського голови — Ольга Камінська та Сергій Круподеря. За даними прокуратури, вони добровільно перейшли на бік окупантів та "засвітилися" на засіданнях разом із Віталієм Ганчевим. Камінська підозрюється не лише в тому, що просиджувала спідниці на окупантських засіданнях. Жінку звинувачують у передачі даних про ветеранів АТО та проукраїнських громадян міста, яких за її "наводкою" арештовували та катували. КОли ЗСУ звільнювали Вовчанськ, вона не поїхала до Росії, залишалася у власній квартирі.

Потрапили до рук правоохоронців і дають свідчення головний лісничий з Вовчанська, комунальник з Куп'янська, староста села Кам’янка, керівниця відділу кадрів окупаційної адміністрації в Ізюмі, ще одна керівниця відділу такої ж адміністрації, тільки в селищі Шевченкове, та ще кілька десятків більш дрібних колаборантів. Більшість своїх добровільних помічників росіяни просто кинули напризволяще.

Підозри знімуть?

Деякі старости, які не полишили свої села і селища під час окупації, отримали підозри автоматично. Наприклад, досі залишається невизначеною ситуація зі старостою Козачої Лопані Людмилою Вакуленко. У травні жінці висунули підозру у державній зраді.

"Вона проводить роботу з налагодження поставок так званої "гуманітарної допомоги" з РФ і висвітлює це в російських ЗМІ. Крім того, жінка вербує з-поміж місцевого населення осіб, які можуть працювати на користь агресора", — писали тоді в прокуратурі.

Коли у вересні росіяни втекли з селища, староста першою вивісили на площі український прапор. Голова Дергачівської громади В'ячеслав Задоренко каже, що не має питань до старости Козачої Лопані.

"На усіх без виключення посадовців, які залишалися на окупованих територіях, по факту відкривають кримінальне провадження. Після звільнення проходять фільтраційні заходи. Людмила Михайлівна їх пройшла. За інформацією місцевих жителів, претензій до неї немає. Що буде з провадженням, чекаємо. Ще є один староста, якого будуть перевіряти, але поки що це неможливо: людини немає на території України", — заявив він.

У прокуратурі Харківської області пообіцяли прокоментувати загадкову ситуацію із козачелопанською старостою пізніше. В одному з силових відомств неофіційно повідомляють, що ця та ще кілька підозр будуть переглянуті у зв'язку зі свідченнями місцевих жителів, які підтримують своїх голів.