За даними Повітряних сил ЗСУ, останнім часом російські терористи не шкодують дорогого озброєння усіх типів для обстрілів цивільного населення. Зокрема, використовують комплекси ППО С-300 і С-400 балістичні ракети "Іскандер", "Кинджал" і "Калібр". Загалом за дві атаки було запущено 258 снарядів. З чим пов'язана така "щедрість" окупантів і чому її цілями частіше за все стають Київ та Харків, "Телеграф" запитував у військових експертів.
Еволюція жорстокості та приховані мотиви
Першою і найочевиднішою причиною активізації російського терору під час холодів є спроба знищення критичної та енергетичної інфраструктури України, аби дестабілізувати ситуацію всередині країни, каже військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.
За словами експерта, таким чином ворог намагається не лише ослабити економічну ситуацію в нашій державі, а й завдати психологічного тиску на українців.
"Саме тому географія завдавання ударів — вся територія України. Це демонстрація того, що сховатися від терору ніде. Крім того, використовуються ракети Х-22 з радіусом відхилення до одного кілометра. Тобто, ні про яку точність нанесення ударів не йдеться — ціллю може стати будь-який цивільний об'єкт.
При цьому, на відміну від "Кинджалів" і "Калібрів", які несуть 500 кг вибухівки, ця ракета переносить до 1000 кг смертельного вантажу, адже створювалася для знищення авіаносних з'єднань країн НАТО. Додайте до цього балістичну траєкторію окремих ракет, яка унеможливлює своєчасне виявлення і знешкодження, і ми отримаємо відвертий терористичний акт", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".
Втім, хаос та паніка — не єдина і не головна мета російського терору. За словами експерта у галузі оборони і безпеки, воєнного аналітика Олега Старікова, масовані обстріли 29 грудня та 2 січня є продовженням повітряної операції ворога.
Серед цілей операції — виявлення місць розташування наших систем ППО і їхнє знищення. "Спочатку баражуючі боєприпаси – БПЛА "Герань" або Shahed – проводять розвідку, потім йде крилата, протирадіолокаційна ракета, а потім вже балістичні. Якщо ми бачимо виліт балістики, це означає, що ворогу вдалося зафіксувати, де було спрацювання фазованої решітки (іншими словами — роботи ППО) і за цими координатами запускається балістика для знищення наших установок. Час підльоту цих ракет до 7 хвилин, тому встигнути перемістити ЗРК в інше місце дуже складно", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".
Досить високі результати відбиття масованих ракетних атак нашими Повітряними силами рятують життя цивільних громадян, але водночас й забезпечують досягнення другої мети російських терористів: виснаження наших запасів ракет для систем ППО, каже Олег Старіков.
Таким чином, знищивши дефіцитні ЗРК і дорогі боєприпаси в Україні, росіяни зможуть зайняти панівні позиції у нашому небі.
"Зенітно-ракетний комплекс — дуже дорога техніка, штучний продукт. Кількість ракет на Заході також обмежена. В РФ це добре розуміють, тому й не шкодують власних ресурсів, аби позбавити нас цього озброєння", — каже військовий експерт.
Київ — стратегічна ціль, Харків — легка здобич
Якщо масовані ракетні удари по столиці України в очах Кремля виправдані як стратегічно, так і політично, а решта міст на захід від Дніпра обстрілюються по принципу "ми вас всюди дістанемо", то Харків, що стікає кров'ю ледь не щодня, є виключно легкою здобиччю для російських терористів.
За словами Дмитра Снєгирьова, для тероризування Харкова ворог використовує ракети С-300 з радіусом дії до 350 км і балістичною траєкторією, що знижує шанси на збиття українськими системами ППО.
"РФ має великі запаси цих ракет — до 2500, а строк їхнього зберігання сягає 30 років і стає критичним. Тому зараз росіяни стоять перед вибором: або утилізувати ракети, витрачаючи на це кошти з бюджету, або застосовувати для ураження прифронтових міст. Власне, як ми бачимо, окупанти поєднують "корисне з приємним" і б'ють ними по Херсону, Харкову і Запоріжжю", — пояснює експерт.
З цих же причин саме Харків частіше за інші міста стає ціллю для т.зв. "дзеркальних відповідей" на удари по прифронтових районах РФ, зокрема Бєлгородської області. Опосередкованим підтвердженням цьому є й показова жорстокість росіян у виборі об'єктів терору — житлових масивів, пологових будинків і ТРЦ.
Підсумовуючи причини та наслідки останніх ракетних атак з боку РФ, Дмитро Снєгирьов констатує: розраховувати на те, що дана тенденція матиме сезонний характер, не варто. На відміну від минулого року, сьогодні у росіян вже абсолютно точно нема проблем із запасами ракет і дронів-камікадзе.
Налагодивши виробництво боєприпасів за рахунок компонентів, які постачають, у тому числі, з країн Заходу, в РФ щомісячно випускають від 40 до 80 крилатих і балістичних ракет, а це означає, що 29 грудня та 2 січня ми пережили далеко не останні масовані атаки з боку держави-терориста.
