Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські держави посилюють не лише свої армії, а й цивільну оборону. Фінляндія, Польща, Швеція та країни Балтії відновлюють бомбосховища, навчають населення діяти під час надзвичайних ситуацій, створюють стратегічні запаси та готують плани евакуації, передають Патріоти України.
Як пише Le Monde, досвід України та численні гібридні атаки Росії змушують європейські країни переглядати підходи до національної безпеки. Влада дедалі більше уваги приділяє готовності суспільства, економіки та критичної інфраструктури до можливого збройного конфлікту.
У вересні 2026 року Фінляндія вперше з 1992 року відновила випробування захисних властивостей укриттів. Поблизу міста Рованіємі, приблизно за 100 кілометрів від російського кордону, військові підірвали вибухові заряди, щоб перевірити, наскільки добре споруди захищають від сучасних військових загроз.
Фінляндія, Польща, Естонія, Латвія та Литва мають понад 3500 кілометрів спільного сухопутного кордону з Росією та Білоруссю. До держав, які посилюють підготовку до можливих загроз, належить і Швеція зі стратегічно важливим островом Готланд у Балтійському морі.
Генеральний директор Шведського агентства цивільної оборони та стійкості Мікаель Фріселл наголосив, що один із головних висновків для країни полягає в усвідомленні: суспільство саме може стати полем бою.
Європейські країни відновлюють старі бомбосховища та будують нові. За даними Le Monde, масштаби підготовки в окремих державах такі:
У Гельсінкі також планують інвестувати 400 мільйонів євро в будівництво підземних лікарень. Завершити проєкт мають до 2030 року.
Естонія, Латвія та Литва розробляють плани відновлення громадських будівель і пояснюють людям, як укриватися вдома під час небезпеки. Серед рекомендацій — підвали, приміщення без вікон і коридори, де менше ризику постраждати від уламків скла.
Підготовка цивільних стала окремим напрямом безпеки. Країни впроваджують телефонні сповіщення, створюють сайти й мобільні застосунки, які мають попереджати про небезпеку та допомагати знаходити найближчі укриття.
У Фінляндії, Швеції та Польщі також поширюють інструкції для населення.
У 2018 році близько 4,8 мільйона шведських домогосподарств отримали брошуру «Якщо настане криза чи війна». У ній пояснювали, які запаси необхідно мати вдома та чому люди повинні бути готовими самостійно забезпечувати себе протягом тижня.
У 2024 році шведська влада розіслала оновлену версію брошури. Цього разу в ній прямо наголошували, що країна не може виключати можливості збройного нападу.
У Литві до підготовки долучаються школи й громадські організації. На спеціальних заняттях люди вчаться надавати першу допомогу, збирати аварійний рюкзак для евакуації та обходитися без електроенергії.
Польща також запустила загальнонаціональну програму підготовки населення. На початку 2026 року почала працювати «Академія захисту населення та цивільної оборони», навчання в якій до вересня пройшли понад 400 тисяч людей.
Європейські держави прагнуть забезпечити безперебійну роботу економіки й основних служб навіть у разі війни. Йдеться про електроенергію, транспорт, зв’язок, медицину, водопостачання та постачання продуктів.
Латвія виділила питання мобілізації окремим розділом на сайті Міністерства оборони. Країна планує об’єднати різні сфери діяльності в єдину систему реагування, тісніше залучаючи бізнес.
У січні 2026 року Швеція закликала компанії, у яких працює понад п’ять людей, підготуватися до найгіршого сценарію. Влада також визначила 12 ключових галузей, серед яких енергетика, транспорт, медицина та фінансові послуги.
Естонія у травні опублікувала нову доктрину безпеки, у якій економічну стійкість і безперебійну роботу важливих служб визначили такими ж пріоритетами, як і військову оборону.
Польща зі свого боку працює над надійністю постачання води, продовольства, палива й медичного обладнання. Уряд також фінансує розвиток стратегічно важливих підприємств в енергетичній, телекомунікаційній і транспортній сферах.
Фінляндія стала одним із прикладів комплексного підходу до безпеки. Її система передбачає взаємодію державних установ, місцевої влади та бізнесу, щоб країна могла протистояти різним загрозам.
Представники міністерств та організацій цивільного захисту щонайменше раз на місяць збираються на засідання Комітету з питань безпеки, де оцінюють ризики й визначають потреби держави.
Після початку повномасштабної війни в Україні Фінляндія збільшила стратегічні запаси зерна. Якщо раніше їх мало вистачати на шість місяців споживання, то тепер резерви розраховують на дев’ять місяців.
Крім зерна, країна зберігає запаси насіння, сільськогосподарської техніки та ліків.
Фіни також врахували досвід Києва, який продовжував функціонувати попри російські удари по електромережі. У відповідь країна планує створити мережу з 300 супермаркетів, здатних працювати під час надзвичайних ситуацій завдяки резервним генераторам.
Естонія, Латвія та Литва приділяють особливу увагу евакуації населення, зокрема за межі власних кордонів. Через невелику чисельність населення ці держави розглядають можливість переміщення людей як важливу частину цивільної оборони.
У жовтні 2025 року Литва провела навчання з евакуації жителів 30 муніципалітетів до інших регіонів країни, а також до Польщі, Німеччини, Швеції, Швейцарії та Великої Британії.
На початку жовтня 2026 року Польща та Литва повідомили про плани створити центр прийому біженців у литовському місті Лаздияй, неподалік польського кордону.
У Швеції, за даними видання, близько 500 тисяч людей уже отримали повідомлення про можливий призов на військову службу в разі збройного конфлікту.
Європейські країни дедалі більше враховують досвід України, яка продовжує функціонувати в умовах російських ракетних і дронових атак. Ідеться не лише про військову готовність, а й про здатність суспільства підтримувати роботу держави, економіки та критичних служб під час війни.
Німецький історик і політолог Томас Вайє вважає, що українцям, які переживають російські обстріли, важливо донести до європейців думку про можливі ризики для інших держав. На його переконання, європейські політики також мають чіткіше пояснювати, якої загрози вони очікують від Росії та як планують їй протидіяти — зокрема, спільно з Україною.
28-річний Роман із Запоріжжя після майже двох років самовільного залишення частини повернувся до військової служби. Нині він служить у 260-й окремій бригаді територіальної оборони «Хортиця» та навчається керувати безпілотниками. Свою історію військовий...
Президент США Дональд Трамп знову розкритикував свого попередника Джо Байдена через військову допомогу Україні та заявив, що Сполучені Штати тепер отримують оплату від європейських союзників за американське озброєння, яке передають Києву. Про це він ск...
